Відмінності між версіями «Лінування»
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення | + | |
| + | ЛІНУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням лінуватися. | ||
| + | |||
| + | ЛІНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., з інфін. і без додатка. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. — Наймички лінуються прати, а я собі думаю: дай позолю й поперу в ставку, поки панни повстають (Нечуй-Левицький, III, 1956, 190); [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький, II, 1958, 406); — Ти не хочеш учити церковнослов'янських літер — аз, буки, веді? Ти лінуєшся? (Олесь Донченко, III, 1956, 25); | ||
| + | // Не робити чого-небудь, бути бездіяльним унаслідок лінощів. Буду гуляти з самого рання, аж до обіду. А це не через те, що хочу лінуватися, а для роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418); Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що більше не хоче ходити до школи (Степан Васильченко, I, 1959, 64); Він реготав з Фелікса і казав, що замикатиме його тут щоразу, як той лінуватиметься (Юрій Яновський, II, 1954, 41). | ||
| + | |||
| + | лінування | ||
| + | Тлумачення із "Словника української мови"* | ||
| + | ЛІНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. лінуватися. | ||
| + | |||
| + | Орфографія (словоформи_ | ||
| + | |||
| + | лінування - іменник, середній рід, неістота | ||
| + | |||
| + | ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | |||
| + | Називний лінування лінування | ||
| + | |||
| + | Родовий лінування лінувань | ||
| + | |||
| + | Давальний лінуванню лінуванням | ||
| + | |||
| + | Знахідний лінування лінування | ||
| + | |||
| + | Орудний лінуванням лінуваннями | ||
| + | |||
| + | Місцевий на/у лінуванні на/у лінуваннях | ||
| + | |||
| + | Кличний лінування лінування | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | http://vkurse.ua/i/2013-01/kak-perestat-lenitsya.jpg | |
| − | + | https://i1.i.ua/prikol/pic/6/0/924406.jpg | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 00:41, 22 листопада 2018
Лінува́ння, -ня, с. Лѣность.
Сучасні словники
ЛІНУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням лінуватися.
ЛІНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., з інфін. і без додатка. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. — Наймички лінуються прати, а я собі думаю: дай позолю й поперу в ставку, поки панни повстають (Нечуй-Левицький, III, 1956, 190); [Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький, II, 1958, 406); — Ти не хочеш учити церковнослов'янських літер — аз, буки, веді? Ти лінуєшся? (Олесь Донченко, III, 1956, 25); // Не робити чого-небудь, бути бездіяльним унаслідок лінощів. Буду гуляти з самого рання, аж до обіду. А це не через те, що хочу лінуватися, а для роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418); Він став лінуватися, пропускати лекції і одного разу прямо сказав дома, що більше не хоче ходити до школи (Степан Васильченко, I, 1959, 64); Він реготав з Фелікса і казав, що замикатиме його тут щоразу, як той лінуватиметься (Юрій Яновський, II, 1954, 41).
лінування Тлумачення із "Словника української мови"* ЛІНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. лінуватися.
Орфографія (словоформи_
лінування - іменник, середній рід, неістота
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний лінування лінування
Родовий лінування лінувань
Давальний лінуванню лінуванням
Знахідний лінування лінування
Орудний лінуванням лінуваннями
Місцевий на/у лінуванні на/у лінуваннях
Кличний лінування лінування
