Відмінності між версіями «Перемогти»
(→Іншими мовами) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
*2. '''ПОБЕДИТЬ,''' 1 л. нет, -дишь; '''побеждённый'''; -дён, -дена, -дено; св. 1. (кого-что). Нанести поражение противнику, '''выиграть''' бой, войну. П. в бою. 2. что. '''Завоевать, покорить'''. Не удалось п. маленький, но гордый народ. 3. '''Одержать верх''' в каком-л. соревновании, состязании, '''оказаться первым'''. П. в скоростном беге на коньках. П. в многоборье. П. в метании ядра. П. на международном шахматном турнире. П. в Олимпиаде, в спартакиаде. П. на короткой дистанции. П. на выборах. | *2. '''ПОБЕДИТЬ,''' 1 л. нет, -дишь; '''побеждённый'''; -дён, -дена, -дено; св. 1. (кого-что). Нанести поражение противнику, '''выиграть''' бой, войну. П. в бою. 2. что. '''Завоевать, покорить'''. Не удалось п. маленький, но гордый народ. 3. '''Одержать верх''' в каком-л. соревновании, состязании, '''оказаться первым'''. П. в скоростном беге на коньках. П. в многоборье. П. в метании ядра. П. на международном шахматном турнире. П. в Олимпиаде, в спартакиаде. П. на короткой дистанции. П. на выборах. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 20:29, 18 листопада 2018
Перемогти́, ся. См. Перемагати, -ся. Доконаний вид, перехідне дієслово. Виходити переможцем із труднощів, важкого становища, боротьби із стихією та ін.,
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1. Вигравати бій або війну; наносити супротивнику поразку. [Айтра:] Наш владар в полі зустрівся з Ахіллесом. [Андромаха:] Ох!.. і що ж? [Айтра:] Здасться, він його перемагав (Леся Українка, II, 1951, 262); [Свічка:] В буденних свитах кинемось на бій, А переможем — знову до роботи... (Іван Кочерга, I, 1956, 582);
// Ставати першим у спортивних змаганнях, грі і т. ін. Інші потому в борінні виснажливім міряли сили, — В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 140); Ми востаннє в житті змагалися у футбол. І ми перемогли (Юрій Яновський, II, 1954, 27).
- 2. Виходити переможцем із труднощів, важкого становища, боротьби із стихією і т. ін., долати які-небудь перепони, перешкоди. Лето рушило пляжем. Воно посувалося не швидко, перемагаючи пісок (Юрій Смолич, I, 1958, 101); Людина встає, і по обличчю я бачу, що вона перемогла море. Вона йде понад водою, і хвилі покірно лягають до її ніг (Юрій Яновський, II, 1958, 93); Коли людина цілком переможе космічні простори, то вона з гордістю вимовлятиме слово «земляк» згідно з його етимологією, тобто — мешканець Землі (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 147);
――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――
Фразеологічний словник української мови
- 1. Перемага́ти / перемогти́ себе́ (своє́ се́рце). Тамувати в собі які-небудь почуття, емоції і т. ін., боротися з якимсь станом. Борис, перемагаючи себе, дивлячись не на друга, а на вулицю, на тіні, на одиноких перехожих, сказав: — Ти пам’ятаєш, я тобі колись говорив, що збираюсь одружитися (В. Собко); Вона перемогла себе й почала казати далі: — Я… сама підпалила хату (Б. Грінченко); Став шинкар свою жінку зневажати.., а Чайченко не переміг свого серця, уступився (заступився) (Марко Вовчок).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
.
Іншими мовами
- 1. An occasion when you win a game, competition, election, war, etc. or the fact that you have won:
"The Redskins opened the season by scoring a resounding/stunning/impressive 25–3 victory against/over Detroit. Grant won/achieved/gained a comfortable/easy victory against/over Cooper in yesterday's match. This result is a triumphant victory for democracy."
- 2. ПОБЕДИТЬ, 1 л. нет, -дишь; побеждённый; -дён, -дена, -дено; св. 1. (кого-что). Нанести поражение противнику, выиграть бой, войну. П. в бою. 2. что. Завоевать, покорить. Не удалось п. маленький, но гордый народ. 3. Одержать верх в каком-л. соревновании, состязании, оказаться первым. П. в скоростном беге на коньках. П. в многоборье. П. в метании ядра. П. на международном шахматном турнире. П. в Олимпиаде, в спартакиаде. П. на короткой дистанции. П. на выборах.
