Відмінності між версіями «Шитки»
(→Ілюстрація) |
|||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ши́тки, -ток, '''''м. ''Шитье, узоры. Г. Барв. 216, 215. ''Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах. ''Ном. № 11135. | '''Ши́тки, -ток, '''''м. ''Шитье, узоры. Г. Барв. 216, 215. ''Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах. ''Ном. № 11135. | ||
[[Категорія:Ши]] | [[Категорія:Ши]] | ||
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980): | Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980): | ||
| + | |||
УЗО́Р, у, чол. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі, орнаменті тощо); візерунок. Композиція вишивки — це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (Українське народне художнє вишивання, 1958, 72); Пояси їх усіх [знатних жінок], уставки на грудях і плечах, намітки на головах ткали чудові київські майстри, що брали узори з квітів, трав, дивних звірів (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 148); Мати показала їй новий узор, обіцяла дістати заполочі, щоб його вишити (Микола Олійник, Леся, 1960, 12); Очі вбирали заробітчанкам розписані барвистими узорами миски та полумиски (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 26). | УЗО́Р, у, чол. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі, орнаменті тощо); візерунок. Композиція вишивки — це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (Українське народне художнє вишивання, 1958, 72); Пояси їх усіх [знатних жінок], уставки на грудях і плечах, намітки на головах ткали чудові київські майстри, що брали узори з квітів, трав, дивних звірів (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 148); Мати показала їй новий узор, обіцяла дістати заполочі, щоб його вишити (Микола Олійник, Леся, 1960, 12); Очі вбирали заробітчанкам розписані барвистими узорами миски та полумиски (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 26). | ||
| + | |||
==Види узорів== | ==Види узорів== | ||
| Рядок 26: | Рядок 28: | ||
6.Пейзажний | 6.Пейзажний | ||
==Ілюстрація== | ==Ілюстрація== | ||
| − | + | [[Зображення:Uzor181118.jpg|x140px]] [[Зображення:uzor171118.jpg|x140px]] [[Зображення:Uzor161118.jpg|x140px]] [[Зображення:Uzor151118.jpg|x140px]] | |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 34: | Рядок 36: | ||
2.Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2. | 2.Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2. | ||
| + | |||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
| + | сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}} | ||
Поточна версія на 23:29, 18 листопада 2018
Ши́тки, -ток, м. Шитье, узоры. Г. Барв. 216, 215. Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах. Ном. № 11135.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980):
УЗО́Р, у, чол. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі, орнаменті тощо); візерунок. Композиція вишивки — це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (Українське народне художнє вишивання, 1958, 72); Пояси їх усіх [знатних жінок], уставки на грудях і плечах, намітки на головах ткали чудові київські майстри, що брали узори з квітів, трав, дивних звірів (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 148); Мати показала їй новий узор, обіцяла дістати заполочі, щоб його вишити (Микола Олійник, Леся, 1960, 12); Очі вбирали заробітчанкам розписані барвистими узорами миски та полумиски (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 26).
Види узорів
◆ Візерунок шпалер. ◆ Візерунки для вишивання. ◆ Візерунки тканин. ◆ Морозний візерунок на вікнах.
Орнамент
Орна́мент (від лат. ornamentum — прикраса) — візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів. Орнамент, як прикраса, відіграє функцію естетичного оздоблення тіла (ювелірні прикраси), приміщення, споруди (архітектурні прикраси), чи будь-якого іншого простору. Але на ділі ці основи орнаменту часто дуже вибагливо комбінуються плетіння зі звіриними мотивами (т. зв. тератологічний орнамент, причому звірі здебільшого фантастичні; цей орнамент найчастіше зустрічається в старих рукописних книгах); комбінується й рослинний орнамент зі звірями, звірі навіть нерідко входять і до геометричного орнаменту (в західноукраїнських писанках та вишивках); отже, мотиви орнаменту так химерно між собою переплітаються, що розподілити величезний орнаментальний матеріал за характером орнаменту було б, мабуть, неможливо.
Орнамент — це досить складна система, що компонується з різноманітних елементів, знаків, символів, які взаємодіючи між собою, створюють цілісну енергетичну картину, зрозуміти яку сьогодні глибинно важко.
К. Широцький підкреслив, що «на найпростішій і на найскладнішій стадії в розвитку орнаменту народ звертається до природи, але не просто копіює навколишню дійсність, а перероблює, спрощує і своїм умовним малюнком створює власний стиль».
Види орнаменту
1.Рослинний 2.Зооморфний 3.Антропоморфний 4.Геометричний 5.Каліграфічний 6.Пейзажний
Ілюстрація
Медіа
Джерела та література
1.Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2.Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
