Відмінності між версіями «Дивце»
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Дивце, -ця, '''''с. ''Ум. отъ '''диво. ''' | + | '''''Дивце, -ця, '''''с. ''Ум. отъ '''диво. ''' |
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''ДИВО''', а, сер. Те, що викликає подив, здивування; чудо. Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять, — ще колись І не такеє диво буде (''Леонід Глібов, Вибр., 1957, 102''); — А казали, що ніби у цій Америці такі дива бувають, пробі, злидень такий, приміром, як я, може мільйонером стати.. — не без гумору зауважив Луцик (''Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 164''); | ||
| + | // Стан, викликаний здивуванням. [Прісцілла:] Тут Круста? (Німіє з дива і з жаху). [Круста:] Я, здається, не Медуза, а господиня наче скам'яніла, угледівши мене (''Леся Українка, II, 1951, 402''); | ||
| + | // у знач. присудк. сл. Дивно, чудно. Найбільше припала до того [прибирання] губернія. Та й не диво: вона недавнечко відбула свою місячну ярмарку, закурилася та замурзалася (''Панас Мирний, III, 1954, 255''); — Ватікан я бачив І отця святого в Ватікані. Але й то, панове, ще не диво (''Леся Українка, I, 1951, 100''). | ||
| + | ♦'''Дивом вижити'''('''зберегтися, уціліти'''і т.ін.) — вижити (зберегтися, уціліти) несподівано, неждано. Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, натрапив я на книжку записну (''Максим Рильський, Мости, 1948, 12'');'''Диво дивне''', нар.-поет. — те саме, що диво. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, Вранці забажає! (''Тарас Шевченко, II, 1953, 79''); '''З доброго дива'''— невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього. З доброго дива сталося (''Номис, 1864, № 7881''); Не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]; тоді співає, всміхається (''Марко Вовчок, I, 1955, 194''); Біля самого двору Левко зупинився і з доброго дива засміявся (''Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 72''); '''На диво'''— надзвичайно. Найстарша дочка Василина була на диво гарна (''Нечуй-Левицький, II, 1956, 29''); Ранок наступного дня був на диво теплий, ясний (''Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 43''). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 18: | Рядок 23: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | ==Джерела та література== | + | ==Джерела та література== |
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 272. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 11:28, 17 листопада 2018
Дивце, -ця, с. Ум. отъ диво.
Зміст
Сучасні словники
ДИВО, а, сер. Те, що викликає подив, здивування; чудо. Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять, — ще колись І не такеє диво буде (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 102); — А казали, що ніби у цій Америці такі дива бувають, пробі, злидень такий, приміром, як я, може мільйонером стати.. — не без гумору зауважив Луцик (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 164); // Стан, викликаний здивуванням. [Прісцілла:] Тут Круста? (Німіє з дива і з жаху). [Круста:] Я, здається, не Медуза, а господиня наче скам'яніла, угледівши мене (Леся Українка, II, 1951, 402); // у знач. присудк. сл. Дивно, чудно. Найбільше припала до того [прибирання] губернія. Та й не диво: вона недавнечко відбула свою місячну ярмарку, закурилася та замурзалася (Панас Мирний, III, 1954, 255); — Ватікан я бачив І отця святого в Ватікані. Але й то, панове, ще не диво (Леся Українка, I, 1951, 100). ♦Дивом вижити(зберегтися, уцілітиі т.ін.) — вижити (зберегтися, уціліти) несподівано, неждано. Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, натрапив я на книжку записну (Максим Рильський, Мости, 1948, 12);Диво дивне, нар.-поет. — те саме, що диво. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, Вранці забажає! (Тарас Шевченко, II, 1953, 79); З доброго дива— невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього. З доброго дива сталося (Номис, 1864, № 7881); Не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]; тоді співає, всміхається (Марко Вовчок, I, 1955, 194); Біля самого двору Левко зупинився і з доброго дива засміявся (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 72); На диво— надзвичайно. Найстарша дочка Василина була на диво гарна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); Ранок наступного дня був на диво теплий, ясний (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 43).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 272.
