Відмінності між версіями «Гроно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Гроно, -на, '''''с. ''Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. '''Гроночко. '''''Ви, гроночки, не гронітеся. ''Мет. 176.  
 
'''Гроно, -на, '''''с. ''Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. '''Гроночко. '''''Ви, гроночки, не гронітеся. ''Мет. 176.  
 
[[Категорія:Гр]]
 
[[Категорія:Гр]]
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
===Словник української мови===
 +
'''ГРО́НО, а,''''' сер. Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця. Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 431); Під вікнами Волиної квартири.. повісив свої грона бузок (Юрій Яновський, II, 1954, 88);  * Образно. І кличе синява жадана, І хоче гроно птиць ясне Догнати тінь аероплана (Максим Рильський, I, 1956, 342);  * У порівняннях. А кучері були, мов грона рясні (Леся Українка, I, 1951, 285).
 +
 
 +
==Іншими мовами==
 +
'''Англійська''''' - cluster/bunch.
 +
'''Російська''''' - гроздь.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виноград-черный-Кишмиш151118.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:калинове гроно151118.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:grono151118.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|JNfVgDU5UQo}}
  
==Див. також==
+
==Це цікаво!==
 +
===Що таке гроно в літературі?===
 +
1928 Михайло Драй-Хмара надрукував сонет «Лебеді» з присвятою своїм товаришам, де вжив вислів «гроно п'ятірне»:
  
==Джерела та література==
+
"О гроно п'ятірне нездоланих співців,крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,що розбиває лід одчаю і зневіри."
  
==Зовнішні посилання==
+
Під «гроном п'ятірним» малися на увазі поети-неокласики — Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Освальд Бургардт (який друкувався під псевдонімом Юрій Клен) і сам Михайло Драй-Хмара. «Сонет Драй-Хмари, — писав у наші дні Іван Дзюба, — прозвучав як мужній голос на захист друзів — з вірою в чистоту, правоту і невмирущість їхнього естетичного ідеалу».
 +
Але саме з цього сонета почалися всі неприємності поета. Неприборканих співців більшовицька система не терпіла.
 +
'''М. Зеров:'''''
 +
• потреба «розробляти мову і стиль, удосконалювати техніку й синтаксичну гнучкість української поезії, називаючи їх „сухарями“ на розкішному бенкеті поетичної фантазії».
 +
• дух класичної простоти, піднесене почуття, глибоке проникнення у філософську сутність буття, вишукана мова, висока версифікативна майстерність творів Зерова вражали сучасників. Щоправда, багато хто поетові закидав, що він несучасний, байдужий до актуальних проблем.
 +
'''П. Филипович:'''''
 +
• важав, що гармонійному розвитку національної літератури необхідне підґрунтя класичного світового письменства, не сприймав кон'юнктурної офіційної ідеологічної лінії в тогочасній поезії, виступав за підвищення культурного та художнього рівня літературних творів. Поетична творчість Ф. відзначається культурологічною насиченістю, осмисленням загальнолюдських етичних та естетичних цінностей.
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
http://sum.in.ua/s/ghrono
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 23:24, 15 листопада 2018

Словник Грінченка

Гроно, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гроночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.

Сучасні словники

Словник української мови

ГРО́НО, а, сер. Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця. Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 431); Під вікнами Волиної квартири.. повісив свої грона бузок (Юрій Яновський, II, 1954, 88); * Образно. І кличе синява жадана, І хоче гроно птиць ясне Догнати тінь аероплана (Максим Рильський, I, 1956, 342); * У порівняннях. А кучері були, мов грона рясні (Леся Українка, I, 1951, 285).

Іншими мовами

Англійська - cluster/bunch. Російська - гроздь.

Ілюстрації

Виноград-черный-Кишмиш151118.jpg Калинове гроно151118.jpg Grono151118.jpg

Медіа

Це цікаво!

Що таке гроно в літературі?

1928 Михайло Драй-Хмара надрукував сонет «Лебеді» з присвятою своїм товаришам, де вжив вислів «гроно п'ятірне»:

"О гроно п'ятірне нездоланих співців,крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,що розбиває лід одчаю і зневіри."

Під «гроном п'ятірним» малися на увазі поети-неокласики — Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Освальд Бургардт (який друкувався під псевдонімом Юрій Клен) і сам Михайло Драй-Хмара. «Сонет Драй-Хмари, — писав у наші дні Іван Дзюба, — прозвучав як мужній голос на захист друзів — з вірою в чистоту, правоту і невмирущість їхнього естетичного ідеалу». Але саме з цього сонета почалися всі неприємності поета. Неприборканих співців більшовицька система не терпіла. М. Зеров: • потреба «розробляти мову і стиль, удосконалювати техніку й синтаксичну гнучкість української поезії, називаючи їх „сухарями“ на розкішному бенкеті поетичної фантазії». • дух класичної простоти, піднесене почуття, глибоке проникнення у філософську сутність буття, вишукана мова, висока версифікативна майстерність творів Зерова вражали сучасників. Щоправда, багато хто поетові закидав, що він несучасний, байдужий до актуальних проблем. П. Филипович: • важав, що гармонійному розвитку національної літератури необхідне підґрунтя класичного світового письменства, не сприймав кон'юнктурної офіційної ідеологічної лінії в тогочасній поезії, виступав за підвищення культурного та художнього рівня літературних творів. Поетична творчість Ф. відзначається культурологічною насиченістю, осмисленням загальнолюдських етичних та естетичних цінностей.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/ghrono