Відмінності між версіями «Пискавка»

Поточна версія на 18:32, 15 листопада 2018

Пискавка, -ки, ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПИ́СКАВКА, я, жін. Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (Підручник дезинфекції, 1953, 53). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 363.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Пискавка, -ки, ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 153.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПИ́СКАВКА, и, ж Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (Підручник дезинф., 1953, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 363.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

пискавка -кы, ж. (пискалка, -кы, ж. ) Вр. Пискалка, дудочка, сопілка.

Медіа

[адреса посилання]