Відмінності між версіями «Гиготати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
  
−
''ГИГОТАТИ'''''Жирний текст''', очу, очеш і ГИГОТІТИ, очу, оти́ш, недок., розм.
+
ГИГОТАТИ, очу, очеш і ГИГОТІТИ, очу, оти́ш, недок., розм.
 
1. Те саме, що іржати 1. ''— Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. — А він до неї і гиготить: — Ти, — каже, — дивись, де перша крапля крові упаде, та візьми ту краплю і закопай в саду (Українські народні казки, легенди.., 1957, 171).''
 
1. Те саме, що іржати 1. ''— Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. — А він до неї і гиготить: — Ти, — каже, — дивись, де перша крапля крові упаде, та візьми ту краплю і закопай в саду (Українські народні казки, легенди.., 1957, 171).''
 
2. перен. Голосно і нестримно сміятися; реготати. ''Карпо зареготався. — Бач, як гигоче... — почав клясти чоловік (Панас Мирний, I, 1954, 274); — Але ж куди мені тепер дітися?.. Домаха вигонить, сусіди гиготять, наче ті жеребці (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 411).''
 
2. перен. Голосно і нестримно сміятися; реготати. ''Карпо зареготався. — Бач, як гигоче... — почав клясти чоловік (Панас Мирний, I, 1954, 274); — Але ж куди мені тепер дітися?.. Домаха вигонить, сусіди гиготять, наче ті жеребці (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 411).''
Рядок 11: Рядок 11:
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
  
−
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес. Харьк.  
+
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес.
  
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
  
−
''ГИГОТА́ТИ'''''Жирний текст''', очу́, о́чеш і ''ГИГОТІ́ТИ'''''Жирний текст''', очу́, оти́ш, недок., розм.
+
ГИГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ''ГИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.
  
 
1. Те саме, що іржа́ти 1. — Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. — А він до неї і гиготить: — Ти,— каже,— дивись, де перша крапля крові упаде, та візьми ту краплю і закопай в саду (Укр.. казки, легенди.., 1957, 171).
 
1. Те саме, що іржа́ти 1. — Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. — А він до неї і гиготить: — Ти,— каже,— дивись, де перша крапля крові упаде, та візьми ту краплю і закопай в саду (Укр.. казки, легенди.., 1957, 171).
Рядок 24: Рядок 24:
  
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
−
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
+
===[https://www.dictionary.com/ Іноземний словник]===
 +
<br> 1) laugh
 +
<br> 2)scream
  
 +
''Синоніми:''
 +
<br> ІРЖА́ТИ[РЖА́ТИ] (видавати специфічні звуки - про коня),
 +
<br> ГИГОТА́ТИ[ГИГОТІ́ТИ]
 +
<br> CМІЯ́ТИСЯ із кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо),
 +
<br> ШКІ́РИТИСЯрозм.,
 +
<br> ЗУБОСКА́ЛИТИрозм. рідше,
 +
<br> КИ́ХКАТИрозм. рідше;
 +
<br> ГИГИ́КАТИрозм.,
 +
<br>ХИХИ́КАТИрозм.,
 +
<br> ХІХІ́КАТИрозм.,
 +
<br> ХЕХЕ́КАТИрозм. (тихо або тонким голосом);
 +
<br>ПІДХИХИ́КУВАТИрозм. (час від часу);
 +
<br>ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ (раптово);
 +
<br>РЕГОТА́ТИ, РЕГОТА́ТИСЯрозм.,
 +
<br> ВИРЕГО́ЧУВАТИпідсил. розм.,
 +
<br>ХИХОТА́ТИрозм., ХИХОТІ́ТИрозм.,
 +
<br> ЗАЛИВА́ТИСЯбез додатка і чим, розм. (нестримно);
 +
<br>ЗАХО́ДИТИСЯрозм.,ЛЯГА́ТИрозм.,ПА́ДАТИ
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
Рядок 36: Рядок 56:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
−
{{#ev:youtube| n_bZ86giJwo}}
+
{{#ev:youtube| n_bZ86giJwo}}  
 +
{{#ev:youtube| MJUIoP23_dc}}
 +
 
==Цікаві факти==
 
==Цікаві факти==
−
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 
  
−
===[адреса посилання]===
+
 
 +
===[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]===
 +
 
 +
 
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8 Гиготати]===
 
  [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
  [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 19:53, 16 листопада 2018

Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес. Харьк.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГИГОТАТИ, очу, очеш і ГИГОТІТИ, очу, оти́ш, недок., розм. 1. Те саме, що іржати 1. — Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. — А він до неї і гиготить: — Ти, — каже, — дивись, де перша крапля крові упаде, та візьми ту краплю і закопай в саду (Українські народні казки, легенди.., 1957, 171). 2. перен. Голосно і нестримно сміятися; реготати. Карпо зареготався. — Бач, як гигоче... — почав клясти чоловік (Панас Мирний, I, 1954, 274); — Але ж куди мені тепер дітися?.. Домаха вигонить, сусіди гиготять, наче ті жеребці (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 411). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 59. .

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ГИГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.

1. Те саме, що іржа́ти 1. — Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. — А він до неї і гиготить: — Ти,— каже,— дивись, де перша крапля крові упаде, та візьми ту краплю і закопай в саду (Укр.. казки, легенди.., 1957, 171).

2. перен. Голосно і нестримно сміятися; реготати. Карпо зареготався.— Бач, як гигоче… — почав клясти чоловік (Мирний, І, 1954, 274); — Але ж куди мені тепер дітися?.. Домаха вигонить, сусіди гиготять, наче ті жеребці (Кучер, Прощай.., 1957, 411).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 59.

Іноземні словники

Іноземний словник


1) laugh
2)scream

Синоніми:
ІРЖА́ТИ[РЖА́ТИ] (видавати специфічні звуки - про коня),
ГИГОТА́ТИ[ГИГОТІ́ТИ]
CМІЯ́ТИСЯ із кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо),
ШКІ́РИТИСЯрозм.,
ЗУБОСКА́ЛИТИрозм. рідше,
КИ́ХКАТИрозм. рідше;
ГИГИ́КАТИрозм.,
ХИХИ́КАТИрозм.,
ХІХІ́КАТИрозм.,
ХЕХЕ́КАТИрозм. (тихо або тонким голосом);
ПІДХИХИ́КУВАТИрозм. (час від часу);
ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ (раптово);
РЕГОТА́ТИ, РЕГОТА́ТИСЯрозм.,
ВИРЕГО́ЧУВАТИпідсил. розм.,
ХИХОТА́ТИрозм., ХИХОТІ́ТИрозм.,
ЗАЛИВА́ТИСЯбез додатка і чим, розм. (нестримно);
ЗАХО́ДИТИСЯрозм.,ЛЯГА́ТИрозм.,ПА́ДАТИ

Ілюстрації

Гиготати.jpg Гиготати1.jpg Гиготати3.jpg Гиготати4.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Гиготати

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Гиготати&oldid=245363