Відмінності між версіями «Тупцювати»
(→Джерела та література) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:151118.jpeg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 09:24, 15 листопада 2018
Тупцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Ходить, топая, ступать, топтаться. 2) — коло кого. Ухаживать.
Зміст
Словник української мови в 11 тт.
ТУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш і ТУ́ПЦЯТИ, яю, яєш, недок.
1. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. Тупцюють дроворуби, хукають у руки, а носи сині, на бородах сніг (Тесл., З книги життя, 1949, 29); У відчинених навстіж дверях стайні тупцювали коні, хрумкаючи корм (Гончар, III, 1959, 191); Коломієць уже деякий час.. тупцював довкола професора і силкувався потрапити йому на очі (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 141); Баба тупцяє коло печі, — тільки оце паляниці повиймала (Барв., Опов.., 1902, 123); Всі враз обернулись і витягли голови вниз до маленького чоловічка в свиті. Він ніяково тупцяв на місці й від сотні очей стрепенувся, як від холодної води (Панч, II, 1956, 130).
◊ Тупцюва́ти на [одно́му] мі́сці див. мі́сце.
2. розм. Іти, ходити. Малим ще, тямую, всі межі я знав. За мамою літом щодень тупцював (Фр., X, 1954, 178); // Бути на ногах. — Сідай, дитя, поки баба ще тупцяє, — добрими очима дивиться на нього стара і зітхає (Стельмах, Хліб.., 1959, 247); // Танцювати, притупуючи; танцювати нешвидко, дрібними кроками. Старий грає, примовляє, Ногами тупцює (Шевч., II, 1963, 329); Він бачив, як поміж столиками почали тупцювати пари (Загреб., Спека, 1961, 213).
3. коло (біля) кого — чого, розм. Доглядати кого-, що-небудь. Улітку.. коло саду й коло пасіки тупцяв [Семен Денисович] (Гр., І, 1963, 545); // Упадати коло кого-небудь, догоджати комусь. Край стола сидить Мотря та понуро, вовкувато дивиться, а муженько мій зазирає їй у вічі, розважає її, роздебенює, тупцює коло неї, регоче (Крим., Вибр., 1965, 383); — Це вони [батюшка й матушка] так тупцяють коло нас, щоб залучити жениха для своєї Ваті (Н.-Лев., IV, 1956, 61).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
