Відмінності між версіями «Гармата»

Поточна версія на 22:41, 14 листопада 2018

Гармата, -ти, ж. 1) Пушка. З гармати стріляли. Шевч. 232. Як став місяць серед неба, ревнули гармати. Шевч. 53. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. № 13436. 2) Військова гармата. Артиллерія. Ум. Гарматка, гарматочка. Стрельнули.... з гарматки. Чуб. II. 35.

Сучасні словники

1. Артилерійська довгоствольна вогнепальна зброя з пологою траєкторією, признач. для ураження живої сили і бойової техніки противника, руйнування оборонних споруд тощо. Гармати ревіли, мов люті звірі, кидаючи з своїх гирл тяжкі, смертоносні кулі (Іван Франко, II, 1950, 62); Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (Павло Тичина, I, 1957, 121); * У порівняннях. — Як лусне щось, мов з гармати випалило (Панас Мирний, IV, 1955, 26); // Назва артилерійської зброї різних видів. Ракета — це також гармата, тільки вона викидає не снаряди, а порохові гази (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 30). ♦ Стріляти з гармат по горобцях — про невідповідність витрачених коштів, зусиль меті та бажаним наслідкам. Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Леся Українка, V, 1956, 174); Хоч з гармати стріляй — про дуже міцний сон. Спить, хоч з гармати стріляй (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299).

2. мед. Апарат для лікування радіоактивним випромінюванням. Вчені говорили про доцільність комбінування хіміотерапії з різними видами променевої терапії, з застосуванням нових апаратів, «гармат» (Наука і життя, 10, 1962, 35).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови

Зовнішні посилання