Відмінності між версіями «Четверо»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 56: | Рядок 56: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|iGRqf3VGDE4}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 69: | Рядок 70: | ||
[http://slovopedia.org.ua/49/53415/362283.html Фразеологічний словник української мови] | [http://slovopedia.org.ua/49/53415/362283.html Фразеологічний словник української мови] | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 11:24, 28 листопада 2018
Четверо, числ. Четверо. Четверо яблучок котяться. Ном. Заг. № 463. У неї вже четверо дітей. Харьк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
[1]ЧЕ́ТВЕРО, чотирьох, числ., збірн. Чотири (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються в множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками в множині).
Він однією рукою четверо коней, запряжених у ридван, на задні ноги осаджує (Панас Мирний, IV, 1955, 336);
У тому селі жив один чоловік та мав четверо дітей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 52);
Чотири пароконки з дзвониками на дугах, з рушниками на оглоблях, четверо саней, переповнених весільчанами, шукали виходу, летячи прямо повз кулемет на площу (Олександр Довженко, I, 1958, 153);
На чудній тачанці сиділо четверо. Попереду — бородань та безвусий, біля кулемета — довговусий дядько й молодий тендітний червоноармієць (Юрій Яновський, II, 1958, 240).
- По четверо, у знач. присл. — по чотири особи.
Марширували по двоє, по четверо, по вісім чоловік у шерензі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 107).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ЧЕТВЕРО
Розкажіть, будь ласка, докладніше про вживання збірного числівника четверо. Як й інші числівники цього типу (двоє, троє, семеро, дев’ятеро...), він поєднується зі словами-найменуваннями осіб чоловічої статі (четверо студентів, четверо водіїв), з іменниками середнього роду, які є назвами істот і предметів (четверо хлоп’ят, четверо телят, четверо відер), з лексемами, що позначають парні речі й виступають лише у формі множини (четверо ножиць, четверо саней), з іменниками вівці, гуси, кури, коні та іншими, котрі мають відтінок збірності (четверо овець, четверо курей), з особовими займенниками ми, ви, вони (нас четверо, вас четверо, їх четверо). Четверо, як і подібні до нього числівники, не сполучається з назвами осіб жіночої статі (сестра, танцівниця), а також з іменниками чоловічого та жіночого роду, якщо вони називають предмети (завод, університет, школа, їдальня). У таких випадках використовують числівник чотири: чотири сестри, чотири танцівниці, чотири університети, а не четверо сестер, четверо танцівниць, четверо університетів.
Літературне слововживання
ЧЕТВЕРО чотирьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: братів, велетнів, вершників, командирів, коней, півників, робітників, синів, вікон, гнізд, коліс, яєчок, дітей, очей, саней, штанів; на возі сиділо четверо; нас було четверо. Пор. двоє.
Фразеологічний словник української мови
у (всі свої́) чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т. ін.
1. Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно.
Тепер уже для Марусі ясно було, що треба.. тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич);
За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс).
2. Удвох, обоє.
Коли хтось бере в руки макітру чи горщика (на базарі), то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало).
Ілюстрації
|
|
|
|
