Відмінності між версіями «Упокорюватися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Ілюстрації)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 19: Рядок 19:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upokorjuvatysja.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upokorjuvatysja.png|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upokorjuvatysja3.jpeg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upokorjuvatysja2.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upokorjuvatysja3.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upokorjuvatysja5.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|O4xHXpjZlNg}}.
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
<big>'''Іноземні словники'''</big>
 +
 +
'''Русский'''
 +
 +
''[https://verbs_ru.academic.ru/3810 Большой толковый словарь русских глаголов. - М.: АСТ-Пресс Книга 2009]''
 +
 +
''СМИРЯ́ТЬСЯ'', несов. (сов. смири́ться), с кем-чем, перед кем-чем. Приходить (прийти) в состояние покорности кому-, чему-л., подавляя в себе внутреннее сопротивление, протест, несогласие с кем-, чем-л.;
 +
Син.: покоряться, примиряться;
 +
Ант.: бунтовать
 +
[impf. to humble, submit oneself (to), cause oneself to lose pride; to resign oneself (to), be resigned (to), learn to live (with)].
 +
Он смирился с тем, что в дни ответственных игр ему приходилось сидеть на скамейке запасных. Скворцов не ходил на тренировки: неумение смиряться, уступать кому-либо в чем угодно очень мешало ему.
 +
 +
'''English'''
 +
 +
''[https://dictionary.cambridge.org/ru/словарь/английский/humble Cambridge Dictionary]''
 +
 +
''to humble''
 +
 +
verb UK ​/ˈhʌm.bəl/ US ​/ˈhʌm.bəl/
 +
​
 +
to make someone understand that they are not as important or special as they thought:
 +
 +
He was humbled by the child's generosity.
 +
The world champion was humbled (= unexpectedly defeated) by an unknown outsider in last night's race.
 +
 +
'''Deutsch'''
 +
 +
''[https://de.wiktionary.org/wiki/demütigen Wiktionary]''
 +
 +
''demütigen''
 +
 +
Worttrennung:
 +
 +
de·mü·ti·gen, Präteritum: de·mü·tig·te, Partizip II: ge·de·mü·tigt
 +
 +
Aussprache:
 +
 +
IPA: [ˈdeːˌmyːtɪɡn̩], Präteritum: [ˈdeːˌmyːtɪçtə], Partizip II: [ɡəˈdeːˌmyːtɪçt]
 +
Hörbeispiele: demütigen, Präteritum: —, Partizip II: —
 +
Reime: -eːmyːtɪɡn̩
 +
 +
Bedeutungen:
 +
 +
[1] transitiv: jemanden durch Worte oder Handlungen erniedrigen, in seiner Würde und seinem Stolz verletzen
 +
[2] reflexiv: sich selbst vor jemandem erniedrigen, herabsetzen
 +
 +
Herkunft:
 +
 +
aus dem mittelhochdeutschen diemüetigen[Quellen fehlen]
 +
 +
Synonyme:
 +
 +
[1, 2] degradieren, diskreditieren, erniedrigen, herabsetzen, herabwürdigen, kränken, verletzen
 +
 +
Sinnverwandte Wörter:
 +
 +
[1] diskriminieren, mobben, schlecht machen
 +
[2] zu Kreuze kriechen
 +
 +
Gegenwörter:
 +
 +
[1] jemanden achten, würdigen
 +
[2] sich selbst achten
 +
 +
Oberbegriffe:
 +
 +
[1] agieren, handeln
 +
[2] sich verhalten
 +
 +
Unterbegriffe:
 +
 +
[1] beleidigen, beschämen, blamieren, missbrauchen, ohrfeigen, schänden, schlagen, verletzen
 +
[2] sich blamieren, sich erniedrigen
 +
 +
Beispiele:
 +
 +
[1] Seine Worte haben ihn zutiefst verletzt und gedemütigt.
 +
[2] Wer sich selbst zu oft demütigt, dessen Ansehen schwindet.
 +
 +
Wortbildungen:
 +
 +
Demütigung
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
 +
 +
* «Сестри Річинські» (вид. 1964) Ірина Вільде
 +
* Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 465.
 +
* Большой толковый словарь русских глаголов. - М.: АСТ-Пресс Книга 2009
 +
* Большой толковый словарь русских глаголов. - М.: АСТ-Пресс Книга.. Составители: Людмила Бабенко, Ирина Волчкова, Юрий Казарин, Маргарита Кусова, Михаил Мухин, Анна Плотникова, Елена Плотникова, Татьяна Попова, Татьяна Сивкова. 2009.
 +
* Cambridge Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus © Cambridge University Press
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
Рядок 34: Рядок 124:
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
 +
* http://sum.in.ua/s/Upokorjuvatysja
 +
 +
* http://ukrlit.org/slovnyk/упокорюватися
 +
 +
* https://ukrainian_explanatory.academic.ru/185336/упокорюватися
 +
 +
* https://dictionary.cambridge.org/ru/словарь/английский/humble
 +
 +
* https://de.wiktionary.org/wiki/demütigen
 +
 +
* https://verbs_ru.academic.ru/3810

Поточна версія на 13:36, 17 листопада 2018

Упокорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами. К. ЦН. 175.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УПОКО́РЮВАТИСЯ (ВПОКО́РЮВАТИСЯ), -ююся, -юєшся, упокоря́тися (впокоря́тися), -я́юся, -я́єшся, недок., упоко́ритися (впоко́ритися), -рюся, -ришся, док.

1. Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі. Сташка просила пробачення, хоч не почувала за собою жодної вини, хоч зроду-віку так не упокорювалась ні перед ким (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 549)..

2. тільки недок. Пас. до упокорювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 465.

Ілюстрації

Upokorjuvatysja.png Upokorjuvatysja2.jpg Upokorjuvatysja3.jpg Upokorjuvatysja5.jpg

Медіа

.

Див. також

Іноземні словники

Русский

Большой толковый словарь русских глаголов. - М.: АСТ-Пресс Книга 2009

СМИРЯ́ТЬСЯ, несов. (сов. смири́ться), с кем-чем, перед кем-чем. Приходить (прийти) в состояние покорности кому-, чему-л., подавляя в себе внутреннее сопротивление, протест, несогласие с кем-, чем-л.; Син.: покоряться, примиряться; Ант.: бунтовать [impf. to humble, submit oneself (to), cause oneself to lose pride; to resign oneself (to), be resigned (to), learn to live (with)]. Он смирился с тем, что в дни ответственных игр ему приходилось сидеть на скамейке запасных. Скворцов не ходил на тренировки: неумение смиряться, уступать кому-либо в чем угодно очень мешало ему.

English

Cambridge Dictionary

to humble

verb UK ​/ˈhʌm.bəl/ US ​/ˈhʌm.bəl/ ​ to make someone understand that they are not as important or special as they thought:

He was humbled by the child's generosity. The world champion was humbled (= unexpectedly defeated) by an unknown outsider in last night's race.

Deutsch

Wiktionary

demütigen

Worttrennung:

de·mü·ti·gen, Präteritum: de·mü·tig·te, Partizip II: ge·de·mü·tigt

Aussprache:

IPA: [ˈdeːˌmyːtɪɡn̩], Präteritum: [ˈdeːˌmyːtɪçtə], Partizip II: [ɡəˈdeːˌmyːtɪçt] Hörbeispiele: demütigen, Präteritum: —, Partizip II: — Reime: -eːmyːtɪɡn̩

Bedeutungen:

[1] transitiv: jemanden durch Worte oder Handlungen erniedrigen, in seiner Würde und seinem Stolz verletzen [2] reflexiv: sich selbst vor jemandem erniedrigen, herabsetzen

Herkunft:

aus dem mittelhochdeutschen diemüetigen[Quellen fehlen]

Synonyme:

[1, 2] degradieren, diskreditieren, erniedrigen, herabsetzen, herabwürdigen, kränken, verletzen

Sinnverwandte Wörter:

[1] diskriminieren, mobben, schlecht machen [2] zu Kreuze kriechen

Gegenwörter:

[1] jemanden achten, würdigen [2] sich selbst achten

Oberbegriffe:

[1] agieren, handeln [2] sich verhalten

Unterbegriffe:

[1] beleidigen, beschämen, blamieren, missbrauchen, ohrfeigen, schänden, schlagen, verletzen [2] sich blamieren, sich erniedrigen

Beispiele:

[1] Seine Worte haben ihn zutiefst verletzt und gedemütigt. [2] Wer sich selbst zu oft demütigt, dessen Ansehen schwindet.

Wortbildungen:

Demütigung

Джерела та література

  • «Сестри Річинські» (вид. 1964) Ірина Вільде
  • Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 465.
  • Большой толковый словарь русских глаголов. - М.: АСТ-Пресс Книга 2009
  • Большой толковый словарь русских глаголов. - М.: АСТ-Пресс Книга.. Составители: Людмила Бабенко, Ирина Волчкова, Юрий Казарин, Маргарита Кусова, Михаил Мухин, Анна Плотникова, Елена Плотникова, Татьяна Попова, Татьяна Сивкова. 2009.
  • Cambridge Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus © Cambridge University Press

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Упокорюватися&oldid=245995