Відмінності між версіями «Знаття»
(Створена сторінка: '''Знаття́, -тя́, '''''с. ''Знаніе. ''Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непев...) |
|||
(не показані 9 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Знаття́, -тя́, '''''с. ''Знаніе. ''Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. ''МВ. (О. 1862. І. 96). '''Коли б, як би знаття́'''. Если бы было извѣстно. ''Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. ''Ном. № 5407. | '''Знаття́, -тя́, '''''с. ''Знаніе. ''Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. ''МВ. (О. 1862. І. 96). '''Коли б, як би знаття́'''. Если бы было извѣстно. ''Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. ''Ном. № 5407. | ||
[[Категорія:Зн]] | [[Категорія:Зн]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | ЗНАТТЯ́, я, сер., рідко. Те саме, що знання. Я вже трохи знаю граматику, а для перекладів практичного знаття не треба (Леся Українка, V, 1956, 22); Не завагався [Славко] натякнути на нешлюбне походження її чоловіка, хоч повинен був догадатися, що це знаття для нього зовсім не потрібне (Лесь Мартович, Тв., 1954, 264); — Весна має бути рання, — гоноровито відповідали панські попихачі, начеб вони самі приганяли нагайками теплу годину. — Звідки ж це знаття? — Ікра щуки підказує: вже набубнявіла на мальок! Це вам кожний рибалка скаже (Михайло Стельмах, I, 1962, 186). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2cb7b391e16f37a88cf4633c49377c05.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ps2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Article1341.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|vbdCdWxK_mQ}} | ||
+ | {{#ev:youtube|JyN9cFi4ZBk}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [[Знаття|https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F]] | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [[Словник Бориса Грінченка|http://hrinchenko.com/]] | ||
+ | |||
+ | [[Академічний тлумачний словник (1970—1980)|http://sum.in.ua]] | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 02:34, 21 листопада 2018
Знаття́, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). Коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. Ном. № 5407.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗНАТТЯ́, я, сер., рідко. Те саме, що знання. Я вже трохи знаю граматику, а для перекладів практичного знаття не треба (Леся Українка, V, 1956, 22); Не завагався [Славко] натякнути на нешлюбне походження її чоловіка, хоч повинен був догадатися, що це знаття для нього зовсім не потрібне (Лесь Мартович, Тв., 1954, 264); — Весна має бути рання, — гоноровито відповідали панські попихачі, начеб вони самі приганяли нагайками теплу годину. — Звідки ж це знаття? — Ікра щуки підказує: вже набубнявіла на мальок! Це вам кожний рибалка скаже (Михайло Стельмах, I, 1962, 186).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F