Відмінності між версіями «Лушниця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Ілюстрації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 9: Рядок 9:
 
Смолисте соснове дерево.
 
Смолисте соснове дерево.
  
−
==Описання==
+
==Опис==
 +
Дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною і моноподіальним, кільчастим гілкуванням (так звані «мутовки»). Оскільки це світлолюбиве дерево, нижні його гілки відмирають, очищаючи стовбур. У сприятливих умовах висота сосни досягає 40 м, а діаметр — 1-1,5 м. Дерева, що виросли в густому лісі, мають стрункі, майже циліндричні стовбури і невеличку, високопідняту крону з тонкими гілками. Кора червонувато-бура, лускувата. Молоді пагони зеленуваті, пізніше — жовтувато-сірі.
  
−
Вечнозелёные (исключение — листопадные лиственница и псевдолиственница) деревья, реже кустарники; смолистые и пахучие, однодомные.
+
Коренева система
 +
Коренева система сосни — стрижнева, але розміри та галуження кореня залежать від умов її зростання. На болотах коріння сосни знаходиться біля самої поверхні, кожне дерево ніби сидить на купині. Так дерево рятується від надмірної кількості вологи. На бідних і сухих ґрунтах дерево утворює величезну поверхневу кореневу систему, глибиною до 30-40 м, і радіусом до 15-20 м, і живиться за рахунок роси і конденсованої вологи. На багатих і пухких ґрунтах стрижневий корінь сосни проникає на глибину 60-ти та більше метрів.
 +
Коріння сосни оповите чохлами з грибкових ниток, що утворюють мікоризу.
  
−
Кора гладкая, чешуйчатая либо бороздчатая.
+
Листяний покрив
 +
Укорочені пагони несуть дві хвоїнки 4,5-7 см завдовжки, зверху випуклі темно-зелені, знизу — жолобчасті, загострені, часто скручені, що тримаються 3-5 років.
  
−
Боковые ветви хорошо развиты и схожи с длинными отростками, либо уменьшены до хорошо выраженных коротких отростков (лиственница, псевдолиственница, кедр), либо до карликовых отростков у сосен; веточки цилиндрической формы, иногда покрыты постоянной хвоей либо черенками хвои; промежуток между междоузлиями не превышает 1 см; почки хорошо различимы.
+
Цикл відтворення
 +
Рослина однодомна. Чоловічі шишечки колосоподібно зібрані при основі молодих видовжених пагонів, містять велику кількість лусок, які мають по два пиляки. У верхній частині молодих пагонів з'являються червонуваті поодинокі жіночі шишечки. Вони складаються з насінних лусок, які сидять у пазухах слаборозвинутих покривних лусок. Кожна насінна луска містить два насінних зачатки. Запліднення відбувається через рік після запилення.
  
−
Корневая система волокнистая либо древесная, не адаптированная, как правило, с эктэндотрофной микоризой.
+
Шишки
  
−
Листья (хвоя) простые, опадают по одному (пучками у сосен), по листорасположению очерёдные и спиральные, но иногда сплетённые в основании, так что выглядят одно- или двурядными (пучками); игловидные либо реже узколанцетные; бесчерешковые либо расположены на коротком черешке. Хвоинки вырастают либо по одной (спирально) на длинных отростках, либо пучками на коротких; молодые листья (если присутствуют) растут на длинных отростках. Листья имеют смоляные каналы. У большинства вечнозелёных родов хвоя живёт два — пять лет. Количество семядолей 2—15(24).
+
Шишки P. sylvestris (Туреччина)
 +
Стиглі шишки яйцеподібно-видовжені (3-7 см завдовжки), сіруватобурі, матові. При достиганні насіння луски дерев'яніють, розсуваються і воно висипається. Насіння чорнувате, плямисте або білувате, з крилом, що у 2-3 рази більше за нього.
  
−
Почки покрыты плотно прилегающими друг к другу тонкими смолистыми чешуями. Генеративные почки образуют мужские колоски, или шишки (микростробилы) и женские шишечки (мегастробилы). Микростробилы обычно малозаметны, располагаются на концах побегов, красные или жёлтые, их микроспорофиллы мелкие, несут на нижней стороне по два микроспорангия, содержащих пыльцу. Мегастробилы собраны в сложные шишки, которые имеют ось с сидящими на ней многочисленными парами чешуй: кроющей и расположенной в её пазухе семенной. Женские шишки созревают ежегодно (у рода Сосна — раз в два — три года), затем либо опадают, либо ещё долго остаются на дереве; у некоторых видов сосен не раскрываются при созревании.
+
Поширення
 +
Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою в Українському Поліссі. Створює чисті і мішані ліси. Світлолюбна, морозостійка рослина. Запилюється у травні. Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, зрідка на піщаних терасах рік північної частини Степу. Вона займає близько 35 % державного лісового фонду України. Основні райони заготівлі — Житомирська, Волинська, Рівненська і Львівська, частково Київська, Чернігівська області.
  
−
Чешуи шишек накладываются друг на друга, прицветники отсутствуют почти по всей длине шишки; расположены спирально.
+
Інші види сосен
−
 
+
В культурах трапляється: сосна веймутова — P. strobus L. — дерево з зеленувато-сірою корою, хвоя тоненька, м'яка, розміщена по п'ять на укорочених пагонах; сосна Банкса — P. banksiana Lamb., яка відзначається короткою (2-4 см) скрученою хвоєю і дуже зігнутими гачкуватими шишками, які іноді розміщуються прямо на стовбурах.
−
Семена по два на каждую чешуйку, имеют удлинённое крыло (у некоторых видов сосен крыло короткое либо рудиментарное); кожура отсутствует.
+
−
 
+
−
Кариотип большинства сосновых соответствует диплоидному набору хромосом (2n=24), у некоторых наиболее широко культивируемых и тщательно исследованных видов елей, сосен и лиственниц наряду с диплоидами известны также тетраплоиды и миксоплоиды.
+
−
==Хозяйственное значение и применение==
+
−
 
+
−
Растения семейства содержат смолы, стерины, эфирные масла и дубильные вещества, витамины, жирные масла, находящие широкое применение. Они являются основным источником сырья для лесохимической и целлюлозно-бумажной промышленности, а также широко используются в лакокрасочной, медицинской, кожевенной, текстильной и пищевой промышленности.
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 36: Рядок 37:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Luchnay.jpg|x200px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derevo.jpg|x200px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvoay.jpg|x200px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|Tt4muvtPgFo}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
Рядок 56: Рядок 57:
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 +
 +
https://www.youtube.com/
 +
 +
https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-80440.htm
 +
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 12:19, 11 листопада 2018

Лушниця, -ці, ж. = Лучниця. Вх. Зн. 34.

Сучасні словники

ЛУШНИЦЯ -і, ж., зах.

Смолисте соснове дерево.

Опис

Дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною і моноподіальним, кільчастим гілкуванням (так звані «мутовки»). Оскільки це світлолюбиве дерево, нижні його гілки відмирають, очищаючи стовбур. У сприятливих умовах висота сосни досягає 40 м, а діаметр — 1-1,5 м. Дерева, що виросли в густому лісі, мають стрункі, майже циліндричні стовбури і невеличку, високопідняту крону з тонкими гілками. Кора червонувато-бура, лускувата. Молоді пагони зеленуваті, пізніше — жовтувато-сірі.

Коренева система Коренева система сосни — стрижнева, але розміри та галуження кореня залежать від умов її зростання. На болотах коріння сосни знаходиться біля самої поверхні, кожне дерево ніби сидить на купині. Так дерево рятується від надмірної кількості вологи. На бідних і сухих ґрунтах дерево утворює величезну поверхневу кореневу систему, глибиною до 30-40 м, і радіусом до 15-20 м, і живиться за рахунок роси і конденсованої вологи. На багатих і пухких ґрунтах стрижневий корінь сосни проникає на глибину 60-ти та більше метрів. Коріння сосни оповите чохлами з грибкових ниток, що утворюють мікоризу.

Листяний покрив Укорочені пагони несуть дві хвоїнки 4,5-7 см завдовжки, зверху випуклі темно-зелені, знизу — жолобчасті, загострені, часто скручені, що тримаються 3-5 років.

Цикл відтворення Рослина однодомна. Чоловічі шишечки колосоподібно зібрані при основі молодих видовжених пагонів, містять велику кількість лусок, які мають по два пиляки. У верхній частині молодих пагонів з'являються червонуваті поодинокі жіночі шишечки. Вони складаються з насінних лусок, які сидять у пазухах слаборозвинутих покривних лусок. Кожна насінна луска містить два насінних зачатки. Запліднення відбувається через рік після запилення.

Шишки

Шишки P. sylvestris (Туреччина) Стиглі шишки яйцеподібно-видовжені (3-7 см завдовжки), сіруватобурі, матові. При достиганні насіння луски дерев'яніють, розсуваються і воно висипається. Насіння чорнувате, плямисте або білувате, з крилом, що у 2-3 рази більше за нього.

Поширення Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою в Українському Поліссі. Створює чисті і мішані ліси. Світлолюбна, морозостійка рослина. Запилюється у травні. Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, зрідка на піщаних терасах рік північної частини Степу. Вона займає близько 35 % державного лісового фонду України. Основні райони заготівлі — Житомирська, Волинська, Рівненська і Львівська, частково Київська, Чернігівська області.

Інші види сосен В культурах трапляється: сосна веймутова — P. strobus L. — дерево з зеленувато-сірою корою, хвоя тоненька, м'яка, розміщена по п'ять на укорочених пагонах; сосна Банкса — P. banksiana Lamb., яка відзначається короткою (2-4 см) скрученою хвоєю і дуже зігнутими гачкуватими шишками, які іноді розміщуються прямо на стовбурах.

Ілюстрації

Luchnay.jpg Derevo.jpg Hvoay.jpg

Медіа

Див. також

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Джерела та література

Будкевич, Е. В. Древесина сосновых. Анатомическое строение и ключи для определения родов и видов / АН СССР; Ботан. ин-т им. В. Л. Комарова; отв. ред. А. А. Яценко-Хмелевский. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1961. — 152 с.

Чавчавадзе, Е. С., Яценко-Хмелевский, А. А. Семейство сосновые (Pinaceae) // Жизнь растений : в 6 т. / гл. ред. Ал. А. Фёдоров. — М. : Просвещение, 1978. — Т. 4 : Мхи. Плауны. Хвощи. Папоротники. Голосеменные растения / под ред. И. В. Грушвицкого и С. Г. Жилина. — С. 350—374. — 447 с. — 300 000 экз.

Farjon, A. Pinaceae: drawings and descriptions of the genera Abies, Cedrus, Pseudolarix, Keteleeria, Nothotsuga, Tsuga, Cathaya, Pseudotsuga, Larix and Picea. — Konigstein: Koeltz Scientific

Зовнішні посилання

https://www.youtube.com/

https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-80440.htm

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Лушниця&oldid=241763