Відмінності між версіями «Літературний»
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
[http://sum.in.ua/s/pojizd Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | [http://sum.in.ua/s/pojizd Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| − | ЛІТЕРАТУ́РНИЙ, а, е. | + | '''ЛІТЕРАТУ́РНИЙ, а, е.''' |
1. Стос. до літератури (у 2 знач.). На літературну ниву я вийшов.. не скоро (Степан Васильченко, IV, 1960, 40); Ще торік заходився я скласти літературний альманах з праць, ще ніде не друкованих (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 255); Одного чудового дня вона віднесла рукопис у редакцію літературного журналу (Олесь Донченко, V, 1957, 510); | 1. Стос. до літератури (у 2 знач.). На літературну ниву я вийшов.. не скоро (Степан Васильченко, IV, 1960, 40); Ще торік заходився я скласти літературний альманах з праць, ще ніде не друкованих (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 255); Одного чудового дня вона віднесла рукопис у редакцію літературного журналу (Олесь Донченко, V, 1957, 510); | ||
// Належний творам художньої літератури. Прямого звертання до літературних образів інших письменників у «Вершниках» немає (Мова і стиль «Вершників», 1955, 37); | // Належний творам художньої літератури. Прямого звертання до літературних образів інших письменників у «Вершниках» немає (Мова і стиль «Вершників», 1955, 37); | ||
// Пов'язаний з вивченням літератури. Вона згадала про літературні вечори, про публічні лекції (Нечуй-Левицький, I, 1956, 561); Микола.. теж вступає в університет, тільки не на літературний, а на біологічний факультет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 54); При сільському клубі працює літературний гурток (Літературна газета, 21.IX 1950, 2). | // Пов'язаний з вивченням літератури. Вона згадала про літературні вечори, про публічні лекції (Нечуй-Левицький, I, 1956, 561); Микола.. теж вступає в університет, тільки не на літературний, а на біологічний факультет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 54); При сільському клубі працює літературний гурток (Літературна газета, 21.IX 1950, 2). | ||
| − | Літературне читання — колективне читання художніх творів з метою обговорення. Стрічали ми новий рік літературним читанням (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418). | + | '''Літературне читання''' — колективне читання художніх творів з метою обговорення. Стрічали ми новий рік літературним читанням (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418). |
2. Пов'язаний з творенням художньої літератури. Добре не пам'ятаю, коли саме почалися мої літературні спроби (Степан Васильченко, IV, 1960, 16); Українська література розвивалася в тісному зв'язку з російським літературним процесом (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 4); Треба бережно ставитись до відроджуваної української літератури, особливо пролетарської і селянської, вважаючи одним з головних завдань для пролетарських і селянських письменників набуття літературних навиків (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 309); | 2. Пов'язаний з творенням художньої літератури. Добре не пам'ятаю, коли саме почалися мої літературні спроби (Степан Васильченко, IV, 1960, 16); Українська література розвивалася в тісному зв'язку з російським літературним процесом (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 4); Треба бережно ставитись до відроджуваної української літератури, особливо пролетарської і селянської, вважаючи одним з головних завдань для пролетарських і селянських письменників набуття літературних навиків (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 309); | ||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
5. Який відповідає нормам, закріпленим у писемності, літературі (про мову, мовлення). | 5. Який відповідає нормам, закріпленим у писемності, літературі (про мову, мовлення). | ||
| − | ▲ Літературна мова — вироблена форма загальнонародної мови, яка має певні норми в граматиці, лексиці, вимові тощо. Літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів, без жадного насильства, сварки й колотнечі (Леся Українка, V, 1956, 126); Літературна мова тільки тоді розвивається успішно, коли вона не пориває зв'язку зі своїм ґрунтом — мовою широких мас (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 30). | + | |
| + | ▲ '''Літературна мова''' — вироблена форма загальнонародної мови, яка має певні норми в граматиці, лексиці, вимові тощо. Літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів, без жадного насильства, сварки й колотнечі (Леся Українка, V, 1956, 126); Літературна мова тільки тоді розвивається успішно, коли вона не пориває зв'язку зі своїм ґрунтом — мовою широких мас (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 30). | ||
[http://slovopedia.org.ua/41/53407/271023.html Словник синонімів] | [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271023.html Словник синонімів] | ||
| Рядок 38: | Рядок 39: | ||
|} | |} | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 00:51, 22 листопада 2018
Словник Грінченка
Літературний, -а, -е. Литературный. Літературна мова. О. 1861. І. 319. Літературні твори. К. ХП. 38. Літературні робітники. К. ХП. 124.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІТЕРАТУ́РНИЙ, а, е.
1. Стос. до літератури (у 2 знач.). На літературну ниву я вийшов.. не скоро (Степан Васильченко, IV, 1960, 40); Ще торік заходився я скласти літературний альманах з праць, ще ніде не друкованих (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 255); Одного чудового дня вона віднесла рукопис у редакцію літературного журналу (Олесь Донченко, V, 1957, 510); // Належний творам художньої літератури. Прямого звертання до літературних образів інших письменників у «Вершниках» немає (Мова і стиль «Вершників», 1955, 37); // Пов'язаний з вивченням літератури. Вона згадала про літературні вечори, про публічні лекції (Нечуй-Левицький, I, 1956, 561); Микола.. теж вступає в університет, тільки не на літературний, а на біологічний факультет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 54); При сільському клубі працює літературний гурток (Літературна газета, 21.IX 1950, 2).
Літературне читання — колективне читання художніх творів з метою обговорення. Стрічали ми новий рік літературним читанням (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418).
2. Пов'язаний з творенням художньої літератури. Добре не пам'ятаю, коли саме почалися мої літературні спроби (Степан Васильченко, IV, 1960, 16); Українська література розвивалася в тісному зв'язку з російським літературним процесом (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 4); Треба бережно ставитись до відроджуваної української літератури, особливо пролетарської і селянської, вважаючи одним з головних завдань для пролетарських і селянських письменників набуття літературних навиків (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 309); // Який свідчить про здатність до написання художніх творів. Опріч величезного літературного хисту, який зразу зачарував мене, я бачив в них [творах Панаса Мирного] широкий та вільний розмах думки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Мені здасться, що якби ти мала літературний талан, ти б утворила на сій основі щось палкіше (Леся Українка, III, 1952, 688).
3. Пов'язаний з діяльністю в галузі художньої літератури; письменницький. Я не настільки сильний, щоб бути літературним ватажком напряму (Леся Українка, III, 1952, 686); Я познайомився з харківським українським літературним світом (Олександр Довженко, I, 1958, 19); У Дніпропетровську відбулася нарада літературного активу, присвячена розглядові перших книжок молодих письменників (Літературна газета, 12.III 1957, 1).
4. Який відповідає вимогам літератури (у 2 знач.); художній. Франко явився новатором у галицькій літературі. Не тільки в формі, в літературній манері, а і в своїх відносинах до фактів життя, які він малює (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); «Казка» краще, ніж «Сон», бо вона і по формі літератур ніша, і по змісту цікавіша (Леся Українка, V, 1956, 260).
5. Який відповідає нормам, закріпленим у писемності, літературі (про мову, мовлення).
▲ Літературна мова — вироблена форма загальнонародної мови, яка має певні норми в граматиці, лексиці, вимові тощо. Літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів, без жадного насильства, сварки й колотнечі (Леся Українка, V, 1956, 126); Літературна мова тільки тоді розвивається успішно, коли вона не пориває зв'язку зі своїм ґрунтом — мовою широких мас (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 30).
ЛІТЕРАТУ́РА (вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова, мови), СЛОВЕ́СНІСТЬзаст.З якоюсь пристрастю він сперечався Про діло кровне - про літературу! (М. Рильський); У нас якось майже вийшов з ужитку термін словесність (М. Рильський). ПИСЬМЕ́ННИЦТВО (літературна діяльність), ПИСЬМЕ́НСТВО, ЛІТЕРАТУ́РА, ПИСЬМО́розм., ПИСЬМА́ЦТВОзаст., зневажл. [Кіра:] Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Собко); Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Олійник); Щось сильно тягне мене до літературної праці - і літературі я відданий цілою душею (М. Коцюбинський); Маючи нахил і любов до письма, він написав навіть цілий трактат (С. Скляренко).
Ілюстрації
 |
 |
