Відмінності між версіями «Юрта»
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ю́рта''' (тюркське yurt, юрт) — тип переносного житла кочових і напівосілих народів Центральної та Середньої Азії. | '''Ю́рта''' (тюркське yurt, юрт) — тип переносного житла кочових і напівосілих народів Центральної та Середньої Азії. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|JOtio_xPLqM}} | {{#ev:youtube|JOtio_xPLqM}} | ||
| − | |||
| − | |||
==Розповсюдження і типи== | ==Розповсюдження і типи== | ||
'''Юрта''' є універсальним житлом в умовах Середньої Азії і Південного Сибіру — простим у збиранні і перевезенні, водночас надійним за будь-якої погоди (захищає від морозів, дощів і вітрів, а за спеки тримає прохолоду), саме ці якості й визначили її виключну популярність у народів регіону. | '''Юрта''' є універсальним житлом в умовах Середньої Азії і Південного Сибіру — простим у збиранні і перевезенні, водночас надійним за будь-якої погоди (захищає від морозів, дощів і вітрів, а за спеки тримає прохолоду), саме ці якості й визначили її виключну популярність у народів регіону. | ||
| Рядок 26: | Рядок 19: | ||
В осередку юрти ладнали вогнище, а по центру купола — димовий отвір. | В осередку юрти ладнали вогнище, а по центру купола — димовий отвір. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Юр]][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління ]][[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:04, 28 листопада 2018
Ю́рта (тюркське yurt, юрт) — тип переносного житла кочових і напівосілих народів Центральної та Середньої Азії.
Медіа
Розповсюдження і типи
Юрта є універсальним житлом в умовах Середньої Азії і Південного Сибіру — простим у збиранні і перевезенні, водночас надійним за будь-якої погоди (захищає від морозів, дощів і вітрів, а за спеки тримає прохолоду), саме ці якості й визначили її виключну популярність у народів регіону.
Розрізняють два основних типи (за формою) юрт:
конусоподібні — поширені в монголів, бурятів, тувинців, частково алтайців, деяких інших народів Південного Сибіру тощо. напівсферичні — у казахів та середньоазійських тюрків: узбеків, киргизів, туркменів, каракалпаків тощо. У західних тувинців різновид юрти з решітчастим остовом, критим повстю, називається кідісьог.[1]
Будова юрти
Збирання юрти є достатньо легкою справою, але для тих, хто ознайомлений з його технологією.
Юрта являє собою куполоподібний каркас з жердин, вкритий повстю, тканинами або шкурами.
В осередку юрти ладнали вогнище, а по центру купола — димовий отвір.
