Відмінності між версіями «Старезний»
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===Академічний тлумачний словник=== | |
| + | |||
| + | СТАРЕ́ЗНИЙ, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Дуже старий віком. Той Петро Шостозуб та був перший чоловік у громаді, — вже старезний такий, боже! як молоко, білий (Марко Вовчок, I, 1955, 23); Зразу ж після весілля і виїхали б з Людмилою у Київ до її старезної бабуні (Андрій Головко, II, 1957, 487); З печі звісилася скуйовджена, давно не чесана голова старезного діда (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 29); | ||
| + | // Який дуже давно народився, з явився, почав рости (про тварин, рослини). Старезні липи, мов жива сторожа, стоять при вході (Іван Франко, XI, 1952, 161); Велике старезне дерево, чорніючи своїм могучим стовбуром, ..стояло.. самотнє (Борис Грінченко, II, 1963, 252); Мій Гнідко, лінивий, старезний одновухий мерин, ніколи нікого не випереджав (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 41); За ним [шосе], позад височенного білого муру, густо стовпилися дерева старезного парку (Юрій Смолич, I, 1958, 55); Околиця села, а за нею — берег, ніби болото, а далі старезний, похмурий праліс (Микола Олійник, Леся, 1960, 62). | ||
| + | 2. Який дуже давно існує, виник, з'явився; дуже давній. До згоди ж, до гурту, до купи, слов'яни, Забудьмо старезнії чвари! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 36); Оселився він [одуд] на груші У старезному дуплі (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 21). | ||
| + | 3. Який дуже довго був у користуванні, дуже давно вроблений, побудований і т. ін. В шкільній бібліотеці, .. крім старезних підручників.., не знайшов [С. Васильченко] нічого (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 168); Ляхович устав із старезної канапи (Іван Ле, Історія радості, 1947, 238); До неї підходить.. якась нечупарна молодиця в старезному широкому пальті (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 43); Неподалік, в тіні дерев, заховалася старезна хата (Літературна Україна, 31.VIII 1962, 4). | ||
| + | 4. Який зберігся з дуже давніх часів; старовинний. Вмить сірі старезні мури ринку викинули з себе людей. Майдан на хвилину ожив, залюднився (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 175). | ||
| + | 5. ірон. Стос. до колишнього, віджилого ладу, режиму. Це був боєць за повалення старезної машини царизму (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 49). | ||
| + | |||
| + | → СТАРЕ́ЗНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до старезний 1. Грізний і безпомічний [Лейзер] у своїй злиденній старезності (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 96). | ||
| + | |||
| + | ===Орфоепічний словник української мови=== | ||
| + | Старезний | ||
| + | [старе/зний] | ||
| + | м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і | ||
| + | |||
| + | ===Великий тлумачний словник сучасної української мови=== | ||
| + | Старезний | ||
| + | -а, -е. | ||
| + | 1) Дуже за старий віком. || Який дуже давно народився, з'явився, почав рости (про тварин, рослини). | ||
| + | 2) Який дуже давно існує, виник, з'явився; дуже давній. | ||
| + | 3) Який дуже довго був у користуванні, дуже давно зроблений, побудований і т. ін. | ||
| + | 4) Який зберігся з дуже давніх часів; старовинний. | ||
| + | 5) ірон. Стос. до колишнього, віджилого ладу, режиму. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Старезий1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Староехний2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Старезний3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Старезний5.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|W3xYugDJKr0}} | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | ===Статті з використанням слова=== | ||
| + | |||
| + | ===[http://uzhgorod.net.ua/news/121719 Uzhgorod.net]=== | ||
| + | ===[http://vgolos.com.ua/news/stareznyj-rozbytyj-ford-mustang-peretvoryty-v-krutyj-hot-rod-foto_252903.html Вголос]=== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 23:43, 15 листопада 2018
Старезний, старенезний, -а, -е. Очень старый. Старезна вже, стоїть та головою хитає. Ном. № 14179. Сидить стара жінка, старастаренезна. МВ. II. 65. Дід з сивою довгою бородою та старезнийстарезний. Гн. II. 64.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
СТАРЕ́ЗНИЙ, а, е.
1. Дуже старий віком. Той Петро Шостозуб та був перший чоловік у громаді, — вже старезний такий, боже! як молоко, білий (Марко Вовчок, I, 1955, 23); Зразу ж після весілля і виїхали б з Людмилою у Київ до її старезної бабуні (Андрій Головко, II, 1957, 487); З печі звісилася скуйовджена, давно не чесана голова старезного діда (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 29); // Який дуже давно народився, з явився, почав рости (про тварин, рослини). Старезні липи, мов жива сторожа, стоять при вході (Іван Франко, XI, 1952, 161); Велике старезне дерево, чорніючи своїм могучим стовбуром, ..стояло.. самотнє (Борис Грінченко, II, 1963, 252); Мій Гнідко, лінивий, старезний одновухий мерин, ніколи нікого не випереджав (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 41); За ним [шосе], позад височенного білого муру, густо стовпилися дерева старезного парку (Юрій Смолич, I, 1958, 55); Околиця села, а за нею — берег, ніби болото, а далі старезний, похмурий праліс (Микола Олійник, Леся, 1960, 62). 2. Який дуже давно існує, виник, з'явився; дуже давній. До згоди ж, до гурту, до купи, слов'яни, Забудьмо старезнії чвари! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 36); Оселився він [одуд] на груші У старезному дуплі (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 21). 3. Який дуже довго був у користуванні, дуже давно вроблений, побудований і т. ін. В шкільній бібліотеці, .. крім старезних підручників.., не знайшов [С. Васильченко] нічого (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 168); Ляхович устав із старезної канапи (Іван Ле, Історія радості, 1947, 238); До неї підходить.. якась нечупарна молодиця в старезному широкому пальті (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 43); Неподалік, в тіні дерев, заховалася старезна хата (Літературна Україна, 31.VIII 1962, 4). 4. Який зберігся з дуже давніх часів; старовинний. Вмить сірі старезні мури ринку викинули з себе людей. Майдан на хвилину ожив, залюднився (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 175). 5. ірон. Стос. до колишнього, віджилого ладу, режиму. Це був боєць за повалення старезної машини царизму (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 49).
→ СТАРЕ́ЗНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до старезний 1. Грізний і безпомічний [Лейзер] у своїй злиденній старезності (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 96).
Орфоепічний словник української мови
Старезний [старе/зний] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Старезний -а, -е. 1) Дуже за старий віком. || Який дуже давно народився, з'явився, почав рости (про тварин, рослини). 2) Який дуже давно існує, виник, з'явився; дуже давній. 3) Який дуже довго був у користуванні, дуже давно зроблений, побудований і т. ін. 4) Який зберігся з дуже давніх часів; старовинний. 5) ірон. Стос. до колишнього, віджилого ладу, режиму.
Ілюстрації
|
|
|
|
