Відмінності між версіями «Північний»
(→Сучасні словники) |
(→Цікаві факти) |
||
(не показано 14 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | '''ПІВНІЧНИЙ''' | + | '''ПІВНІЧНИЙ''' |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | 1. Прикм. до слова "північ": | |
− | + | * Який росте, водиться і т. ін. на півночі: | |
+ | Над осінь прилітає птиця Із північних сивих чагарів (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 3). | ||
+ | * Який буває, має місце, відбувається, спостерігається на півночі: | ||
+ | Змушені були [загони] в тріскучі північні морози відходити по старовинному Верхотурському тракту в Уральські гори | ||
+ | (Олесь Гончар, II, 1959, 303). | ||
+ | * Збудований, розміщений і т. ін. на півночі: | ||
+ | Прибуває кошовий В північну столицю Та й іде собі у двір Вітати царицю (Степан Руданський, Тв., 1959, 239). | ||
+ | * Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних назв, термінів: | ||
+ | — Ось кандиль-китайка, ренклод-реформа, парадиз, шафран північний, бергамот-новик (Олександр Довженко, I, 1958, 458). | ||
+ | |||
+ | 2. Який міститься, проходить і т. ін. в напрямку півночі, на північ від чого-небудь або на півночі чогось: | ||
+ | Експедиція встигла зняти та докладно вивчити тільки західне узбережжя Аральського моря та ще й без північних заток, а все східне узбережжя | ||
+ | та незліченні острови уздовж нього й дуже звивистий північний берег залишилися невивченими (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 368). | ||
+ | * Який дме, насувається і т. ін. з півночі: | ||
+ | Один день віяв північний вітер, а сьогодні люди купаються і ходять, як і перше, по-літньому (Леся Українка, V, 1956, 199). | ||
+ | 3. Який живе на півночі: | ||
+ | В останні часи я дуже захоплююсь північними письменниками (Ібсен, Арне Гарборг, Кнут Гамсун..) (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 282). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CompassRose16 white.png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Polnoch.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное-38.gif|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|U4QvA1NXDKE}} | ||
− | == | + | ==Цікаві факти== |
+ | |||
+ | '''Північний Льодовитий океан''' – найменший з океанів. Він займає центральну частину Арктики і знаходиться на північ від материків Північна Америка та Євразія. Береги Північного Льодовитого океану дуже розчленовані. | ||
+ | Площа океану – 14,1 млн. км2. | ||
+ | |||
+ | '''Максимальна глибина''' - 5527 м. Кількість морів – 11. | ||
+ | |||
+ | '''Найбільші моря''' – Гренландське, Норвезьке, Карське, Бофорта. | ||
+ | |||
+ | '''Найбільша затока''' – Гудзонова. | ||
+ | |||
+ | '''Найбільші острови і групи островів''' – Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Нова Земля. | ||
+ | |||
+ | '''Найпотужніші течії''' – Норвезька, Шпіцбергенська (теплі), Східно-гренландська (холодна). | ||
+ | |||
+ | http://ipress.ua/media/gallery/full/8/2/8215.jpg | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | ==Зовнішні | + | Словник української мови: в 11 томах [Електронний ресурс]. — Том 6, 1975. — Стор. 384. - Режим доступу: http://sum.in.ua/p/6/384/1 |
+ | |||
+ | ==Зовнішні джерела== | ||
+ | http://proba.plast.te.ua/responsibilities/yak-znajty-pivnich-bez-kompasa/ | ||
+ | |||
+ | http://ru.osvita.ua/vnz/reports/geograf/26171/ | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 14:38, 8 листопада 2018
Північний, -а, -е. 1) Полуночный. Північна доба. Левиц. І. 97. 2) Сѣверный. Брацл. у. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90. Північне сяйво. Сѣверное сіяніе. Левиц.
Зміст
Сучасні словники
ПІВНІЧНИЙ
1. Прикм. до слова "північ":
- Який росте, водиться і т. ін. на півночі:
Над осінь прилітає птиця Із північних сивих чагарів (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 3).
- Який буває, має місце, відбувається, спостерігається на півночі:
Змушені були [загони] в тріскучі північні морози відходити по старовинному Верхотурському тракту в Уральські гори (Олесь Гончар, II, 1959, 303).
- Збудований, розміщений і т. ін. на півночі:
Прибуває кошовий В північну столицю Та й іде собі у двір Вітати царицю (Степан Руданський, Тв., 1959, 239).
- Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних назв, термінів:
— Ось кандиль-китайка, ренклод-реформа, парадиз, шафран північний, бергамот-новик (Олександр Довженко, I, 1958, 458).
2. Який міститься, проходить і т. ін. в напрямку півночі, на північ від чого-небудь або на півночі чогось:
Експедиція встигла зняти та докладно вивчити тільки західне узбережжя Аральського моря та ще й без північних заток, а все східне узбережжя та незліченні острови уздовж нього й дуже звивистий північний берег залишилися невивченими (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 368).
- Який дме, насувається і т. ін. з півночі:
Один день віяв північний вітер, а сьогодні люди купаються і ходять, як і перше, по-літньому (Леся Українка, V, 1956, 199).
3. Який живе на півночі:
В останні часи я дуже захоплююсь північними письменниками (Ібсен, Арне Гарборг, Кнут Гамсун..) (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 282).
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Північний Льодовитий океан – найменший з океанів. Він займає центральну частину Арктики і знаходиться на північ від материків Північна Америка та Євразія. Береги Північного Льодовитого океану дуже розчленовані. Площа океану – 14,1 млн. км2.
Максимальна глибина - 5527 м. Кількість морів – 11.
Найбільші моря – Гренландське, Норвезьке, Карське, Бофорта.
Найбільша затока – Гудзонова.
Найбільші острови і групи островів – Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Нова Земля.
Найпотужніші течії – Норвезька, Шпіцбергенська (теплі), Східно-гренландська (холодна).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах [Електронний ресурс]. — Том 6, 1975. — Стор. 384. - Режим доступу: http://sum.in.ua/p/6/384/1
Зовнішні джерела
http://proba.plast.te.ua/responsibilities/yak-znajty-pivnich-bez-kompasa/