Відмінності між версіями «Злосливо»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Злосливо, '''''нар. ''Зло, злобно, злостно. ''На мя злосливе чом поглядаєш? ''Гол. І. 362. [[Катег...) |
|||
(не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Злосливо, '''''нар. ''Зло, злобно, злостно. ''На мя злосливе чом поглядаєш? ''Гол. І. 362. | '''Злосливо, '''''нар. ''Зло, злобно, злостно. ''На мя злосливе чом поглядаєш? ''Гол. І. 362. | ||
[[Категорія:Зл]] | [[Категорія:Зл]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ЗЛОСЛИ́ВО. Присл. до злосливий. Природа так злосливо не наділила [Забейка] талантом (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 38); За хвилину він уже йшов обіч купцевого ішака, який, вигинаючись і злосливо похитуючи головою, підбігцем тягнув на собі клунки прядива й свого господаря (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 164). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 603. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 08:18, 24 квітня 2024
Злосливо, нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362.
Зміст
Сучасні словники
ЗЛОСЛИ́ВО. Присл. до злосливий. Природа так злосливо не наділила [Забейка] талантом (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 38); За хвилину він уже йшов обіч купцевого ішака, який, вигинаючись і злосливо похитуючи головою, підбігцем тягнув на собі клунки прядива й свого господаря (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 164).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 603.