Відмінності між версіями «Стійло»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:стійло.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:стійло.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:стійло1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:стійло2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:стійло2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:стійло3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:стійло3.jpg|x140px]] |
Поточна версія на 18:18, 7 листопада 2018
Стійло, -ла, с. = Стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СТІ́ЙЛО, а, сер.
1. Відгороджене місце для одного коня в стайні або однієї корови в корівнику. Кінь нетерпляче рвонув порожні сани і попрямував до невеличкого сарайчика в глибині подвір'я, де, очевидно, було його стійло (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 4); Корови.. одна по одній.. В стійла лагідно пішли (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 24); // Взагалі приміщення для утримання худоби. Знай, коза, своє стійло (Номис, 1864, № 991); Випасання свиней на картоплі дає великий економічний ефект. Вони поїдають її з більшою охотою і дають значно більший щодобовий приріст живої ваги, ніж при згодовуванні її у стійлі (Картопля, 1957, 9); // Станок для доїння, огляду худоби і т. ін. Доїльні стійла розміщені так, що всі операції при машинному доїнні доярка виконує навстоячки (Наука і життя, 7, 1961, 28); // перен., розм., рідко. Убоге житло людини. Летіла [ріка] швидко, мов не хтіла Вдивлятись довше, глибше, ближче В життя нужденне, в бідні стійла Тих, що засіли те селище (Іван Франко, X, 1954, 185). ♦ Загнати на стійло кого, зневажл. — приборкати, примусити коритися кого-небудь. [Жінки:] Ось ідуть сюди черниці. Вони тебе заженуть на стійло (Панас Мирний, V, 1955, 77); Знати своє стійло, зневажл. — те саме, що Знати своє місце (див. місце). Федір хоч і зове його [пана] тепер кумом, а своє стійло зна..! (Панас Мирний, IV, 1955, 227).
2. Секція в залізничному депо, признач. для ремонту одного паровоза. Паровоз Артема Глоби стояв під парами в крайньому стійлі (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 265).
3. Місце на випасі, де худоба скупчується під час спеки для відпочинку.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 711.
СТО́ЙЛО, -а, ср. Отгороженное место для одного животного. С. в хлеву, конюшне, на скотном дворе. | прил. стойловый, -ая, -ое (спец.). Стойловое содержание скота.
Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
СТО́ЙЛО, стойла, ср. Место для одной лошади в конюшне или для одной коровы в хлеве, отгороженное дощатой перегородкой, не доходящей до потолка. Конюшня с десятью стойлами. Коровье стойло.
Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
СТОЙЛО I ср. 1. Отгороженное место для одной лошади в конюшне или для одной коровы в хлеву.
2. Любое помещение для содержания животных.
II ср. местн. Место, где пасущийся скот скапливается для отдыха во время зноя.
Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.