Відмінності між версіями «Бичий»
(→Література) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
{{#ev:youtube|QTTMjc-9mQ0}} | {{#ev:youtube|QTTMjc-9mQ0}} | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет | + | ==Див. також== |
| + | https://npa.gov.spb.ru/SpbGovSearch/Document/16543.html | ||
| + | ==Література== | ||
| + | *Ленінград. Історико-географічний атлас. - М .: Головне управління геодезії і картографії при Раді міністрів СРСР, 1981. | ||
| + | *Даринский А. В. Географія Ленінграда. - Л .: Лениздат, 1982. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:32, 19 листопада 2018
Бичий(рос. Бычий) — невеликий острів у затоці Петра Великого Японського моря. Знаходиться за 60 м від півострова Янковського у бухті Табунній. Адміністративно належить до Хасанського району Приморського краю Росії.
Географія
Довжина острова приблизно 70 м, ширина — до 40 поверхня вкрита чагарниками. Береги, окрім того, що обернений до материка, скелясті, стрімко обриваються до моря. Південний берег низький, з гальковим та кам'янистим пляжем, придатний для відпочинку. З материком з'єднаний підводною кам'янистою грядою.
Історія
Фінська назва Хяркясаарі (фін. Härkäsaari - бичачий острів). Сучасна назва Бичачий острів відомо з XIX століття і являє собою переклад фінського назви [1]. Від Крестовського острова Бичачий острів відокремлювався невеликою річкою Вінновкой, яка, вигинаючись з північного сходу на південний схід, робила Бичачий острів по контурах схожим на голову бика.
У 1960-і роки в зв'язку з прокладанням Гребного каналу конфігурація острова була змінена [1]. Русло Вінновкі повністю увійшло в канал; крім того, при прокладці каналу була зрізана «ніжка» острова і були намиті території на заході острова, а з заходу і сходу уздовж русла каналу утворилися дві вузькі коси.
У ті ж роки на Бичачому острові почалося будівництво спортивної бази, а по східній косі була прокладена дорога.
Незважаючи на будівництво спортивної бази, велика частина острова залишалася зарослої і неосвоєною аж до 2011 року. У 2011 році почалася розчистка острова для будівництва спортивного клубу дзюдо «Явара-Нева».
До 2015 року конструкції будівлі спортивного клубу були зведені. Також була прокладена нова дорога по західній косі; протоки на західній косі була прокладена в новому місці, а стара - засипана.
Мости
До 1960-х років Бичачий острів з Крестовським ніяк не з'єднує, так як на Бичачому острові не було ніяких споруд.
Після прокладки Гребного каналу Крестовский і Бичачий острова з'єднали мостом через протоку в східній косі каналу.
У 2013-2014 роках був реконструйований міст на східній косі, а в кінці 2014 року розпочалося будівництво нового моста - через протоку в західній косі.
У 2015-2016 роках на східній косі була зроблена нова протока, через яку був перекинутий новий міст. Стара протоки була засипана, а старий міст - розібраний.
У наприкінці 2015 року Топонімічна комісія запропонувала дати мостам назви «Бичачий» (на східній косі) і «Гребний» (на західній косі). 5 липня 2017 року зазначені назви були офіційно затверджені.
Медіа
Див. також
https://npa.gov.spb.ru/SpbGovSearch/Document/16543.html
Література
- Ленінград. Історико-географічний атлас. - М .: Головне управління геодезії і картографії при Раді міністрів СРСР, 1981.
- Даринский А. В. Географія Ленінграда. - Л .: Лениздат, 1982.
