Відмінності між версіями «Злодійкуватий»
(Створена сторінка: '''Злодійкуватий, -а, -е. '''Вороватый. Категорія:Зл) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Злодійкуватий, -а, -е. '''Вороватый. | '''Злодійкуватий, -а, -е. '''Вороватый. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схильний до злодійства; нечесний, хитрий. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (Степан Васильченко, II, 1959, 467); Ось тут виріс найбільший сонях, з головою завбільшки з миску. Та злодійкуваті горобці внадились видзьобувати насіння (Олесь Донченко, IV, 1957, 49); | ||
+ | // Який виражає схильність до злодійства, нечесність, хитрість. Злодійкувате його обличчя уперто схилилося вниз (Степан Васильченко, I, 1959, 342); — О, і ти вже встала! — вигукнув Єгипта і, наче вмившись своєю злодійкуватою усмішкою, справді відступився, дав дівчині місце біля умивальника (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 258); Трохи згодом до Оксани прибіг Павло Лущик, молодий, плечистий, з темними злодійкуватими очима парубок (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 91). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 600. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схильний до злодійства; нечесний, хитрий. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (Вас., II, 1959, 467); Ось тут виріс найбільший сонях, з головою завбільшки з миску. Та злодійкуваті горобці внадились видзьобувати насіння (Донч., IV, 1957, 49); // Який виражав схильність до злодійства, нечесність, хитрість. Злодійкувате його обличчя уперто схилилося вниз (Вас., І, 1959, 342); — О, і ти вже встала! — вигукнув Єгипта і, наче вмившись своєю злодійкуватою усмішкою, справді відступився, дав дівчині місце біля умивальника (Гончар, Тронка, 1963, 258); Трохи згодом до Оксани прибіг Павло Лущик, молодий, плечистий, з темними злодійкуватими очима парубок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 91). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 600. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | злодійкуватий | ||
+ | -а, -е. | ||
+ | Схильний до злодійства; нечесний, хитрий. || Який виражає схильність до злодійства, нечесність, хитрість. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЗЛОДІЙКУВАТИЙ_1.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЗЛОДІЙКУВАТИЙ_2.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЗЛОДІЙКУВАТИЙ_3.jpg |x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| zZk-36cSBq8}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%8E%D0%B3%D0%B0 ЗЛОДЮГА]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9 ЗЛОДІЙ]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9%D0%BA%D0%B0 ЗЛОДІЙКА]==== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:Зл]] | [[Категорія:Зл]] |
Поточна версія на 12:24, 25 листопада 2017
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схильний до злодійства; нечесний, хитрий. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (Степан Васильченко, II, 1959, 467); Ось тут виріс найбільший сонях, з головою завбільшки з миску. Та злодійкуваті горобці внадились видзьобувати насіння (Олесь Донченко, IV, 1957, 49); // Який виражає схильність до злодійства, нечесність, хитрість. Злодійкувате його обличчя уперто схилилося вниз (Степан Васильченко, I, 1959, 342); — О, і ти вже встала! — вигукнув Єгипта і, наче вмившись своєю злодійкуватою усмішкою, справді відступився, дав дівчині місце біля умивальника (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 258); Трохи згодом до Оксани прибіг Павло Лущик, молодий, плечистий, з темними злодійкуватими очима парубок (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 91). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 600.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схильний до злодійства; нечесний, хитрий. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (Вас., II, 1959, 467); Ось тут виріс найбільший сонях, з головою завбільшки з миску. Та злодійкуваті горобці внадились видзьобувати насіння (Донч., IV, 1957, 49); // Який виражав схильність до злодійства, нечесність, хитрість. Злодійкувате його обличчя уперто схилилося вниз (Вас., І, 1959, 342); — О, і ти вже встала! — вигукнув Єгипта і, наче вмившись своєю злодійкуватою усмішкою, справді відступився, дав дівчині місце біля умивальника (Гончар, Тронка, 1963, 258); Трохи згодом до Оксани прибіг Павло Лущик, молодий, плечистий, з темними злодійкуватими очима парубок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 91). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 600.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
злодійкуватий -а, -е. Схильний до злодійства; нечесний, хитрий. || Який виражає схильність до злодійства, нечесність, хитрість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.