Відмінності між версіями «Злидень»

Поточна версія на 20:02, 19 листопада 2017

Злидень, -дня, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Скоро в злидні мене зведете, як не перестанете гулять у шинку. Канев. у. 2) = Злиденний 3. Бісовий злидень за копійку труситься. Канев. у. 3) К злидню. Къ чорту. Жидівочка к злидню дметься, із бурлаченька сміється. Чуб. V. 1012. 4) Во мн. ч. Бѣдность, нищета, злосчастіе. Чуб. І. 254. К. Іов. 63. Насміхаються сусіде з наших злиднів та неволі. К. Псал. 154. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Злидні осіли. Бѣдность одолѣла. Бода́й вас злидні побили! — пожеланіе несчастья, бѣдности. Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили. Шевч. 68.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗЛИ́ДЕНЬ, дня, чол., розм. Те саме, що злидар. [Ганна:] Воно вже й скрізь так повелося: багачі до багачів туляться, а злидні одно другого зажирають!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 20); — І в мене, Мар'яно, нічого нема. Я такий же злидень, як ти (Михайло Стельмах, II, 1962, 225); // Уживається як лайливе слово. Бісові злидні [пани]! Бояться, щоб не вкрала, бач! — торохтіла Мар'я (Панас Мирний, III, 1954, 152); А ти, злидню, гостити маєш чим?! То до тебе підуть на голодування?.. (Юрій Яновський, I, 1954, 32).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Зли́день, -дня, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Скоро в злидні мене зведете, як не перестанете гулять у шинку. Канев. у. 2) = злиденний 3. Бісовий злидень за копійку труситься. Канев. у. 3) К злидню. Къ чорту. Жидівочка к злидню дметься, із бурлаченька сміється. Чуб. V. 1012. 4) Во мн. ч. Бѣдность, нищета, злосчастіе. Чуб. І. 254. К. Іов. 63. Насміхаються сусіде з наших злиднів та неволі. К. Псал. 154. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. бода́й вас злидні побили! — пожеланіе несчастья, бѣдности. Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили. Шевч. 68.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗЛИ́ДЕНЬ, дня, ч., розм. Те саме, що злида́р. [Ганна:] Воно вже й скрізь так повелося: багачі до багачів туляться, а злидні одно другого зажирають!.. (Кроп., II, 1958, 20); — І в мене, Мар’яно, нічого нема. Я такий же злидень, як ти (Стельмах, II, 1962, 225); // Уживається як лайливе слово. Бісові злидні [пани]! Бояться, щоб не вкрала, бач! — торохтіла Мар’я (Мирний, III, 1954, 152); А ти, злидню, гостити маєш чим?! То до тебе підуть на голодування?.. (Ю. Янов., І, 1954, 32).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

зли́день іменник чоловічого роду, істота бідняк розм.

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Зли́дні (мн.), у східнослов'янській міфології — злі духи, які приносять у дім нещастя. Вони маленькі, "заморені, у лахмітті, з вічним гризьким голодом на обличчі"у Лесі Українки. Туляться в кутку за піччю й постійно голодні. Демонічні істоти. У переносному значенні — бідність (жити у злиднях — жити у бідноті).

Злидні в народній уяві — маленькі, завжди голодні старі чоловічки, які сидять на плечах людини й покидають її лише після смерті («Багатство — дочасне, а злидні довічні», «Просилися злидні на три дні, та й вигнати не можна», — твердять прислів'я).

Злидні часто асоціюються із такими людиноподібними істотами, як Нещастя, Лихо, Біда, Недоля (в білоруській міфології їм відповідає Злидня — невидима жінка без язика, очей і вух, яка раніше була змією; у сербській — Несреча — сива стара з тьмяним поглядом).

За повір'ями, у хаті злидні оселяються найчастіше в запічку, хоча можуть бути де завгодно.

Фаталізм, приреченість, почасти властиві українській народній свідомості («Гроші йдуть на гроші, хліб на хліб, а злидні — на злидні»), в казках, легендах та анекдотах співіснують із думкою про те, що злиднів можна позбутися завдяки розуму й життєлюбству: їх можна зав'язати в мішку, заткнути у пляшці чи полонити в будь-чому іншому й кинути у воду чи навернути каменем; зв'язавши, можна лишити на перехресті — вони перейдуть до того, хто їх розв'яже.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Бідний