Відмінності між версіями «Атаковувати»
(→Див. також) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|FLYlGeaIAUI}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 14:00, 6 листопада 2018
Атако́вувати, -вую, -єш, сов. в. атакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Атаковывать, атаковать, нападать. Нас і кошового і всю славну Січ атакував. Скальковск. Наступати на ворога, нападати
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Атаковувати,АТАКУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.
1. Навально наступати на ворога. Підполковник Давидов, діючи в тилу французів, атакував і розбив охорону транспорту з набоями гарматними (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 334); Командувач видає наказа до негайного виконання: атакувати в лоб Турецький вал (Юрій Яновський, II, 1958, 238).
2. перен. Спрямовувати свої дії проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. Він глянув на викопані ямки, на школярів, які вже атакували з заступами горба (Олесь Донченко, VI, 1957, 374); Зоя одразу атакувала Катрю десятками запитань (Натан Рибак, Час, 1960, 469).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/367-atakovuvaty.html
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 70.
