Відмінності між версіями «Форт на Лисій горі (Фото)»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Київ: відомий та невідомий/Ресурс}}.) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | [[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | ||
+ | [[Файл:Форт на Лисій горі.jpg|400px|thumb|left|Підпис Форт на Лисій горі.jpg]] | ||
==Опис== | ==Опис== | ||
+ | Лисогірський форт — історико-архітектурна пам'ятка, яка розташовується на Лисій горі у південній частині Києва. Частина Київської фортеці. | ||
+ | Будівництво Форту на Лисій горі (до речі сказати, останнього київського укріплення) почалося в 1872 році. Коли в другій половині 19 сторіччя будівництво було завершено – фортеця була великим комплексом, що складається з казарм для солдатів, казарм інженерних частин (побудованих поряд з фортецею), земляних валів, тунелів, і звичайно обов’язкового атрибуту фортеці – бастіонів. До речі сказати Лисогірське зміцнення відбудували за новітніми технологіями фортобудівництва. План фортеці тримався у великій таємниці, за розкриття якому погрожували в кращому разі посиланням до Сибіру, а в гіршому - розстрілом. Та не пройшло і половини сторіччя, як в 1897 році фортеця одержала статус фортеця-склад ІІІ розряду. У ній почали зберігати сильну вибухову речовину – піроксилин. Саме із-за нього під час німецької окупації в 1918 році весь склад і частина Печерська були підірвані (про цю подію згадав в своїй книзі «Біла Гвардія» Булгаков). | ||
+ | На початку 20 століття склади продовжували служити народу, тільки тепер як шибениці. Тут страчували політв’язнів. | ||
==Вид ресурсу== | ==Вид ресурсу== | ||
==Автор(и)== | ==Автор(и)== | ||
+ | Інженер-фортифікатор Э. Тотлебен | ||
==Етнографія== | ==Етнографія== | ||
==Краєзнавчі об’єкти== | ==Краєзнавчі об’єкти== | ||
+ | 1982 року на Лисій горі було розпочато облаштування парку. На жаль, роботи завершено не було. | ||
+ | До сьогодні збереглися 6 з 7 потерн, вали форту. Цікавими свідченнями минулого є написи на стінах потерн, виконані солдатами, що стояли тут на варті у різні часи — з 1880-х по 1970-і роки. | ||
+ | [[Файл:Лиса гора - 65.JPG|400px|thumb|left|Лиса гора.JPG]] | ||
+ | [[Файл:Лиса гора - 54.JPG|400px|thumb|під заголовком|Лиса гора.JPG]] | ||
==Установи, заклади, організації та підприємства (про них)== | ==Установи, заклади, організації та підприємства (про них)== | ||
==Персоналії== | ==Персоналії== | ||
Рядок 12: | Рядок 21: | ||
==Відомості про ресурс== | ==Відомості про ресурс== | ||
==Підготував(ла)== | ==Підготував(ла)== | ||
− | + | Бідюк Олена |
Поточна версія на 20:46, 5 листопада 2018
Зміст
Опис
Лисогірський форт — історико-архітектурна пам'ятка, яка розташовується на Лисій горі у південній частині Києва. Частина Київської фортеці. Будівництво Форту на Лисій горі (до речі сказати, останнього київського укріплення) почалося в 1872 році. Коли в другій половині 19 сторіччя будівництво було завершено – фортеця була великим комплексом, що складається з казарм для солдатів, казарм інженерних частин (побудованих поряд з фортецею), земляних валів, тунелів, і звичайно обов’язкового атрибуту фортеці – бастіонів. До речі сказати Лисогірське зміцнення відбудували за новітніми технологіями фортобудівництва. План фортеці тримався у великій таємниці, за розкриття якому погрожували в кращому разі посиланням до Сибіру, а в гіршому - розстрілом. Та не пройшло і половини сторіччя, як в 1897 році фортеця одержала статус фортеця-склад ІІІ розряду. У ній почали зберігати сильну вибухову речовину – піроксилин. Саме із-за нього під час німецької окупації в 1918 році весь склад і частина Печерська були підірвані (про цю подію згадав в своїй книзі «Біла Гвардія» Булгаков). На початку 20 століття склади продовжували служити народу, тільки тепер як шибениці. Тут страчували політв’язнів.
Вид ресурсу
Автор(и)
Інженер-фортифікатор Э. Тотлебен
Етнографія
Краєзнавчі об’єкти
1982 року на Лисій горі було розпочато облаштування парку. На жаль, роботи завершено не було. До сьогодні збереглися 6 з 7 потерн, вали форту. Цікавими свідченнями минулого є написи на стінах потерн, виконані солдатами, що стояли тут на варті у різні часи — з 1880-х по 1970-і роки.
Установи, заклади, організації та підприємства (про них)
Персоналії
Хронологічні рубрики
Систематичні рубрики
Відомості про ресурс
Підготував(ла)
Бідюк Олена