Відмінності між версіями «Зіпати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Зіпа́ти, -па́ю, -єш, '''''гл. ''1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. ''То піп дурний нащесерце зіпає. ''Но...) |
|||
(не показані 8 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зіпа́ти, -па́ю, -єш, '''''гл. ''1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. ''То піп дурний нащесерце зіпає. ''Ном. № 12464. 2) = '''Зіхати 2 и 3. '''''Курєтко туйтуй здохне; от іще зіпає ледві. ''Вх. Зн. 22. | '''Зіпа́ти, -па́ю, -єш, '''''гл. ''1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. ''То піп дурний нащесерце зіпає. ''Ном. № 12464. 2) = '''Зіхати 2 и 3. '''''Курєтко туйтуй здохне; от іще зіпає ледві. ''Вх. Зн. 22. | ||
[[Категорія:Зі]] | [[Категорія:Зі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''ЗІПАТИ''', аю, аєш, недок., розм. Кричати, горлати, репетувати. Я починаю плаксиво зіпати, щоб було чути аж на городі (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 27); На греблі хтось басом ляско зіпав: — Проворніш! Підніміть поранених і побитих! (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 52). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 574. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кричить дитина.jpeg]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жінка кричить.jpeg]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 08:12, 24 квітня 2024
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. То піп дурний нащесерце зіпає. Ном. № 12464. 2) = Зіхати 2 и 3. Курєтко туйтуй здохне; от іще зіпає ледві. Вх. Зн. 22.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗІПАТИ, аю, аєш, недок., розм. Кричати, горлати, репетувати. Я починаю плаксиво зіпати, щоб було чути аж на городі (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 27); На греблі хтось басом ляско зіпав: — Проворніш! Підніміть поранених і побитих! (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 574.