Відмінності між версіями «Зіниця»
(Створена сторінка: '''Зіни́ця, -ці, '''''ж. ''Зрачекъ. Категорія:Зі) |
|||
(не показані 14 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
'''Зіни́ця, -ці, '''''ж. ''Зрачекъ. | '''Зіни́ця, -ці, '''''ж. ''Зрачекъ. | ||
− | [[Категорія: | + | |
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/zinycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | |||
+ | ЗІНИЦЯ, і, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155); | ||
+ | // розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., порекл. Хуторяна, 1948, 297). | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53399/11623.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | ||
+ | |||
+ | ЗІНИЦЯ | ||
+ | круглий або овальний отвір у райдужній оболонці ока, крізь яку світло потрапляє в око; звуження і розширення з. регулює надходження світла до ока. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53399/91745.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
+ | зіни́ця | ||
+ | іменник жіночого роду | ||
+ | |||
+ | ===[http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-38897u VseslovA]=== | ||
+ | |||
+ | Зіниця, отвір у веселковій оболонці, через який в око проникають світлові промені. Залежно від освітленості розміри З. змінюються: він розширюється в темноті, при емоційному збудженні, больових відчуттях, введенні в організм атропіну і адреналіну; скорочується на яскравому світлу. Зміна розмірів З. регулюється волокнами вегетативної нервової системи і здійснюється за допомогою двох розташованих у веселковій оболонці гладких м'язів: сфінктера, З, що скорочує., і дилататора, що розширює його. У вищих хребетних зміна розмірів З. викликається рефлекторно — дією світла на сітківку ока, в нижчих хребетних — безпосередньою дією світла на скоротні утворення З. Обично З. круглий або щілиновидний; у деяких риб (наприклад, в ряду акул, скатів, камбали) і деяких ссавців (наприклад, кашалотів і дельфінів) від верхнього краю З. звисає відросток веселкової оболонки, який при інтенсивному освітленні може повністю прикривати З. У людини З. круглий, діаметр його може змінюватися від 1,1 до 8 мм. Зміна форми, розмірів і прудкості реакцій З. (т.з. зіничні рефлекси) мають діагностичне значення при захворюваннях очей. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зіниця.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Око.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вигляд.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Краса_зіниці.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|b9Tc17jfcQw}} | ||
+ | {{#ev:youtube|ub3-Q5Usef0}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-pro-zir-3.html Цікаві факти] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] |
Поточна версія на 14:24, 1 грудня 2013
Зміст
Словник Грінченка
Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗІНИЦЯ, і, жін.
1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155); // розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., порекл. Хуторяна, 1948, 297).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ЗІНИЦЯ круглий або овальний отвір у райдужній оболонці ока, крізь яку світло потрапляє в око; звуження і розширення з. регулює надходження світла до ока.
Орфографічний словник української мови
зіни́ця іменник жіночого роду
VseslovA
Зіниця, отвір у веселковій оболонці, через який в око проникають світлові промені. Залежно від освітленості розміри З. змінюються: він розширюється в темноті, при емоційному збудженні, больових відчуттях, введенні в організм атропіну і адреналіну; скорочується на яскравому світлу. Зміна розмірів З. регулюється волокнами вегетативної нервової системи і здійснюється за допомогою двох розташованих у веселковій оболонці гладких м'язів: сфінктера, З, що скорочує., і дилататора, що розширює його. У вищих хребетних зміна розмірів З. викликається рефлекторно — дією світла на сітківку ока, в нижчих хребетних — безпосередньою дією світла на скоротні утворення З. Обично З. круглий або щілиновидний; у деяких риб (наприклад, в ряду акул, скатів, камбали) і деяких ссавців (наприклад, кашалотів і дельфінів) від верхнього краю З. звисає відросток веселкової оболонки, який при інтенсивному освітленні може повністю прикривати З. У людини З. круглий, діаметр його може змінюватися від 1,1 до 8 мм. Зміна форми, розмірів і прудкості реакцій З. (т.з. зіничні рефлекси) мають діагностичне значення при захворюваннях очей.