Відмінності між версіями «Землячка»

Поточна версія на 11:46, 11 жовтня 2018

Земля́чка, -ки, ж. Землячка. ЗЕМЛЯЧКА, и, ж. Жін. до земляк. - Нащо тобі Христя? - ..Ми з одного села. Прийшов провідати землячку (Мирний, III, 1954, 236); Майже в усіх селах зустрічали бійці своїх земляків і землячок, що батракували в бюргерів (Гончар, III, 1959, 383).

Землячка Розалія Самійлівна Роза́лія Самійлівна Земля́чка (справжнє прізвище Залкінд; партійні псевдоніми — Самойлова, Демон, Осипов; (20 березня (1 квітня) 1876, Київ — 21 січня 1947, Москва) — професійна революціонерка, терористка, радянський партійний і державний діяч. Член ЦК РСДРП у жовтні 1903 — липні 1904 р. Член Центральної Контрольної Комісії ВКП(б) у травні 1924 — січні 1934 р. Член Комісії Радянського Контролю при РНК СРСР у лютому 1934 — вересні 1940 р. Член ЦК ВКП(б) у березні 1939 — січні 1947 р. Відома як організатор червоного террору у Криму, у результаті якого було вбито та закатовано близько 120 тис. осіб. Народилася 20 березня (1 квітня) 1876 року в Києві в родині купця 1-ї гільдії. Освіту здобула в Київській жіночій гімназії і Паризькому університеті. В революційному русі з 1893 року. З 1896 року працювала в марксистській організації в Києві. Від 1896 року — член РСДРП. 1898 заарештована й 2,5 роки перебувала в тюрмі. По виході з тюрми з 1901 року — агент «Искры» в Одесі і Катеринославі. З 29 вересня (12 жовтня) 1903 року і до липня 1904 року в ЦК РСДРП. З 1904 року — член Бюро комітетів більшості. В 1905 році — секретар Московського комітету РСДРП, з 1909 року — Бакинської партійної організації В 1910–1914 — в еміграції. В 1915–1916 роках — член Московського бюро ЦК РСДРП, у 1917 році — секретар Московського комітету РСДРП(б). У серпні 1918 року відряджена до міста Орші для організації пересування військових частин Червоної армії на Східний фронт. Від вересня 1918 року — комісар Північнодвінської стрілецької бригади Східного фронту. В січні—липні 1919 року — начальник політичного відділу 8-ї армії. В жовтні 1919 — листопаді 1920 року — начальник політичного відділу 13-ї армії.

Після захоплення Кримського півострова військами РСЧА 20 листопада 1920 року призначена секретарем Кримського обкому РКП(б). Вирізнялася особливою жорстокістю, була організатором (спільно з її коханцем Белою Куном) каральних акцій і масових розстрілів в Криму наприкінці 1920 — початку 1921 року: білогвардійців, представників духовенства, дворянства, інтелігенції та ін., які повірили в обіцяну більшовиками амністію і не евакуювалися разом із армією Врангеля (загалом понад 100 тис. осіб). Особисто виконувала смертні вироки. В січні 1921 року відкликана з Кримського півострова.

Нагороди: 1921 — орден Червоного Прапора (наказ РВСР № 27); 3 вересня 1931 — орден Леніна (№ 156; за виняткові заслуги в галузі поліпшення та спрощення державного апарату, пристосування його до завдань розгорненого соціалістичного наступу, в області боротьби з бюрократизмом, з безгосподарністю і безвідповідальністю в радянських і господарських організаціях); 1 квітня 1946 — орден Леніна (за багаторічну успішну державну та партійну діяльність, у зв'язку з сімдесятиріччя з дня народження).