Відмінності між версіями «Шахрай»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ша]] | [[Категорія:Ша]] | ||
| − | '''Шахрай''' — той, котрий дурить інших, зловживаючи їх довірою, в корисливих цілях; аферист, пройдисвіт, злодій, ошуканець, обманщик, проноза, пройда, крутій, брехун, людина, нечиста на руку. Слово «шахрай» трапляється в українській, білоруській та польських мовах. Особливістю шахрайства є те, що воно може бути вчинено як стосовно майна, так і стосовно права на таке майно. Шахрайство завжди повинно містити в собі прямий умисел на заподіяння саме шахрайства, а також мати корисливі мотиви вчинення. | + | '''Шахрай''' — той, котрий дурить інших, зловживаючи їх довірою, в корисливих цілях; аферист, пройдисвіт, злодій, ошуканець, обманщик, проноза, пройда, крутій, брехун, людина, нечиста на руку. Слово «шахрай» трапляється в українській, білоруській та польських мовах. Особливістю шахрайства є те, що воно може бути вчинено як стосовно майна, так і стосовно права на таке майно. Шахрайство завжди повинно містити в собі прямий умисел на заподіяння саме шахрайства, а також мати корисливі мотиви вчинення. Серед безлічі шахраїв є й такі, які мимоволі вражають уяву звичайних людей. Про шахраїв і аферистів, що відносяться до своєї кримінальної "професії" як до мистецтва, ходять легенди, про них знімають фільми. |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шахрай1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шахрай1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шахрай21.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шахрай21.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шахрай31.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шахрай4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 21:05, 4 листопада 2018
Шахра́й, -рая́, м. Мошенникъ. Ном. № 2970. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде. Котл. Ен. VI. 18.
Шахрай — той, котрий дурить інших, зловживаючи їх довірою, в корисливих цілях; аферист, пройдисвіт, злодій, ошуканець, обманщик, проноза, пройда, крутій, брехун, людина, нечиста на руку. Слово «шахрай» трапляється в українській, білоруській та польських мовах. Особливістю шахрайства є те, що воно може бути вчинено як стосовно майна, так і стосовно права на таке майно. Шахрайство завжди повинно містити в собі прямий умисел на заподіяння саме шахрайства, а також мати корисливі мотиви вчинення. Серед безлічі шахраїв є й такі, які мимоволі вражають уяву звичайних людей. Про шахраїв і аферистів, що відносяться до своєї кримінальної "професії" як до мистецтва, ходять легенди, про них знімають фільми.
Сучасні словники
ШАХРА́Й, я, чол.
1. Хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина.
Сплітки тут, сварки, заздрість. І ігумен дурень, і економ шахрай — і, послухаєш, кожен з «братів» злодій і розбійник (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 141);
Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови про те, що березовий дьоготь трохи дорогий, що зіньківські ковалі всі до одного шахраї і за підкову беруть такі гроші, що, мабуть, і в самій Полтаві люди б дивувалися, коли б їм розказав (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 154);
2. Дрібний злодій.
На базарах крутилось безліч різних шахраїв і безпритульних підлітків, які з допомогою бритов очищали кишені роззяв (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 42);
Артуро — дрібний шахрай. Беручи урок дикції і ефектної осанки у провінціального актора, він встигає між ділом витягти у нього гаманець (Мистецтво, 6, 1968, 13).
Словник синонімів
Шахрай(хитра і непорядна людина), крутій, махляр, аферист, (під час гри в карти) шулер, пройдисвіт, злодій, ошуканець, обманщик, проноза, пройда, брехун.
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 423.
