Відмінності між версіями «Бур’ян»
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Бур’ян, -ну, '''''м. ''Сорная трава. Чуб. V. 670. ''Лежав у бур’яні бровко муругий. ''Котл. Ен. ІІІ. 38. ''Дунай засихав, зіллям заростав, зіллямбур’яном, усяким квітом. ''Нп. Ум. '''Бур’янець, бур’янчик. '''Чуб. V. 1034. Ув. '''Бур’янюка. ''' | '''Бур’ян, -ну, '''''м. ''Сорная трава. Чуб. V. 670. ''Лежав у бур’яні бровко муругий. ''Котл. Ен. ІІІ. 38. ''Дунай засихав, зіллям заростав, зіллямбур’яном, усяким квітом. ''Нп. Ум. '''Бур’янець, бур’янчик. '''Чуб. V. 1034. Ув. '''Бур’янюка. ''' | ||
| + | |||
| + | '''Бур'я́ни''' — загальна назва рослин місцевої флори або занесених з чужоземних флор, які небажані в угіддях, посівах, насадженнях культурних рослин, які конкурують з ними за світло, воду, поживні речовини, а також сприяють поширенню шкідників і хвороб. | ||
| + | |||
| + | Розрізняють бур'яни сегетальні, що засмічують культурні насадження (вівсюг, осот), і рудеральні, котрі селяться на смітниках (нетреба, чорнощир). | ||
| + | |||
| + | '''За характером живлення:''' | ||
| + | |||
| + | '''Бур'яни-паразити''' (незелені рослини), що нездатні до самостійного синтезу органічних речовин, оскільки не мають хлорофілу. Вони не мають коренів, а використовують поживні речовини рослин-живителів. Бур'яни-паразити за місцем паразитування на рослинах поділяють на стеблові (повитиця) й кореневі (вовчки). | ||
| + | |||
| + | '''Рослини-напівпаразити''' (дзвінець великий, перестріч гайовий, кравник пізній, омела біла) приростають до коріння або стебел інших рослин і використовують їхні поживні речовини, але в них є зелені листки і вони засвоюють вуглекислоту з повітря; ці рослини здатні до фотосинтезу. | ||
| + | |||
| + | '''Зелені рослини''' — це найбільш чисельна група бур'янів. Вони мають хлорофіл, зелені листки, асимілюють, завдяки кореневій системі використовують поживні речовини і воду з ґрунту. | ||
| + | |||
| + | Шкідливість більшості карантинних бур'янів досить вагома. Вона проявляється, передусім, у зниженні врожайності сільськогосподарських культур, луків і пасовищ; засміченні урожаю та погіршенні його якості; перенесенні збудників захворювань та накопичення шкідників сільськогосподарських культур; токсичності для тварин, у збитках тваринництву; в негативному впливі на здоров'я людей; порушенні складу та структури місцевих фітоценозів. | ||
| + | |||
| + | '''За тривалістю періоду життя''' бур'яни поділяють на малорічні й багаторічні. | ||
| + | |||
| + | '''Малорічні''' бур'яни поділяють на ефемери, однорічні й дворічні, а однорічні — на ярі, зимуючі й озимі. Розмножуються вони тільки насінням, яке протягом життя утворюють один раз і після цього відмирають. До малорічних бур'янів належать ярі, зимуючі, озимі та дворічні бур'яни. | ||
| + | '''Багаторічні бур'яни''' — це численна група бур'янів, які розмножуються як насінням, так і вегетативними органами (кореневищами, кореневими паростками, частинами стебел, корінням, вусами). За способом вегетативного розмноження їх поділяють на кореневищні, коренепаросткові, стрижнекореневі, цибулинні, повзучі, гронокореневі тощо. До них належать пирій повзучий, хвощ польовий, гострець, свинорий, гумай тощо. | ||
[[Категорія:Бу]] | [[Категорія:Бу]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''БУР'Я́Н''', у, чол. | ||
| + | |||
| + | Трав'яниста рослина, що не культивується людиною, але росте в посівах культурних рослин, а також на необроблюваних землях. | ||
| + | Де колись були бур'яни, там тепер широкі лани (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); | ||
| + | |||
| + | Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); | ||
| + | |||
| + | Почнуть кущі [винограду] бур'яном заростати — знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191); | ||
| + | |||
| + | Може, серед ваших людей і небагато того сміття-бур'яну, та тільки заважає він вашим колгоспникам (Остап Вишня, I, 1956, 392); | ||
| + | |||
| + | Паліїв війни проклятих ми навік безжально скосим, ми підкосим, як бур'ян (Павло Тичина, II, 1957, 250). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бурян1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бурян2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бурян3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бурян4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Посилання== |
| − | + | https://uk.wikipedia.org/wiki/Бур%27ян | |
| + | |||
| + | https://agroscience.com.ua/views/herba | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 263. | |
| + | |||
| + | Гудзь В. П. Землеробство, Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 464 c. | ||
| + | |||
| + | Косолап М. П., Кротінов О. П. Система землеробства No‐Till. — Київ, 2011. — 372 с. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 20:33, 4 листопада 2018
Бур’ян, -ну, м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур’яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллямбур’яном, усяким квітом. Нп. Ум. Бур’янець, бур’янчик. Чуб. V. 1034. Ув. Бур’янюка.
Бур'я́ни — загальна назва рослин місцевої флори або занесених з чужоземних флор, які небажані в угіддях, посівах, насадженнях культурних рослин, які конкурують з ними за світло, воду, поживні речовини, а також сприяють поширенню шкідників і хвороб.
Розрізняють бур'яни сегетальні, що засмічують культурні насадження (вівсюг, осот), і рудеральні, котрі селяться на смітниках (нетреба, чорнощир).
За характером живлення:
Бур'яни-паразити (незелені рослини), що нездатні до самостійного синтезу органічних речовин, оскільки не мають хлорофілу. Вони не мають коренів, а використовують поживні речовини рослин-живителів. Бур'яни-паразити за місцем паразитування на рослинах поділяють на стеблові (повитиця) й кореневі (вовчки).
Рослини-напівпаразити (дзвінець великий, перестріч гайовий, кравник пізній, омела біла) приростають до коріння або стебел інших рослин і використовують їхні поживні речовини, але в них є зелені листки і вони засвоюють вуглекислоту з повітря; ці рослини здатні до фотосинтезу.
Зелені рослини — це найбільш чисельна група бур'янів. Вони мають хлорофіл, зелені листки, асимілюють, завдяки кореневій системі використовують поживні речовини і воду з ґрунту.
Шкідливість більшості карантинних бур'янів досить вагома. Вона проявляється, передусім, у зниженні врожайності сільськогосподарських культур, луків і пасовищ; засміченні урожаю та погіршенні його якості; перенесенні збудників захворювань та накопичення шкідників сільськогосподарських культур; токсичності для тварин, у збитках тваринництву; в негативному впливі на здоров'я людей; порушенні складу та структури місцевих фітоценозів.
За тривалістю періоду життя бур'яни поділяють на малорічні й багаторічні.
Малорічні бур'яни поділяють на ефемери, однорічні й дворічні, а однорічні — на ярі, зимуючі й озимі. Розмножуються вони тільки насінням, яке протягом життя утворюють один раз і після цього відмирають. До малорічних бур'янів належать ярі, зимуючі, озимі та дворічні бур'яни. Багаторічні бур'яни — це численна група бур'янів, які розмножуються як насінням, так і вегетативними органами (кореневищами, кореневими паростками, частинами стебел, корінням, вусами). За способом вегетативного розмноження їх поділяють на кореневищні, коренепаросткові, стрижнекореневі, цибулинні, повзучі, гронокореневі тощо. До них належать пирій повзучий, хвощ польовий, гострець, свинорий, гумай тощо.
Сучасні словники
БУР'Я́Н, у, чол.
Трав'яниста рослина, що не культивується людиною, але росте в посівах культурних рослин, а також на необроблюваних землях.
Де колись були бур'яни, там тепер широкі лани (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349);
Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317);
Почнуть кущі [винограду] бур'яном заростати — знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191);
Може, серед ваших людей і небагато того сміття-бур'яну, та тільки заважає він вашим колгоспникам (Остап Вишня, I, 1956, 392);
Паліїв війни проклятих ми навік безжально скосим, ми підкосим, як бур'ян (Павло Тичина, II, 1957, 250).
Ілюстрації
|
|
|
|
Посилання
https://uk.wikipedia.org/wiki/Бур%27ян
https://agroscience.com.ua/views/herba
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 263.
Гудзь В. П. Землеробство, Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 464 c.
Косолап М. П., Кротінов О. П. Система землеробства No‐Till. — Київ, 2011. — 372 с.
