Відмінності між версіями «Хитрий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хитрий, -а, -е. '''1) Хитрый. ''Хитрий, як лисиця. ''Ном. № 1252. 2) Замысловатый. ''От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. ''Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. Ум. '''Хитренький. ''' | '''Хитрий, -а, -е. '''1) Хитрый. ''Хитрий, як лисиця. ''Ном. № 1252. 2) Замысловатый. ''От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. ''Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. Ум. '''Хитренький. ''' | ||
[[Категорія:Хи]] | [[Категорія:Хи]] | ||
| + | |||
| + | '''Хитрий''' - той, який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| Рядок 39: | Рядок 41: | ||
Близькість ріки відчувалась особливо виразно.. тихим бульканням, коротким раптовим плюскотом, якимось шарудінням, схожим на чиїсь хитрі кроки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 230); | Близькість ріки відчувалась особливо виразно.. тихим бульканням, коротким раптовим плюскотом, якимось шарудінням, схожим на чиїсь хитрі кроки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 230); | ||
| + | |||
| + | '''Хитрий, як лисиця (лис)''' — дуже хитрий. | ||
| + | |||
| + | [Микола:] То виборний Макогоненко; чоловічок і добрий був би, так біда — хитрий, як лисиця (Іван Котляревський, II, 1953, 29); | ||
| + | |||
| + | А цей — хитрий, як лис, — розмірковував Денис, тягаючи сюди-туди пилкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 243). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:лислис.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:лис2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:лис3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:лис4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Джерела та література== |
| − | + | Словник української мови | |
| − | + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | |
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 21:11, 4 листопада 2018
Хитрий, -а, -е. 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця. Ном. № 1252. 2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. Ум. Хитренький.
Хитрий - той, який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий.
Сучасні словники
ХИ́ТРИЙ, а, е.
1. Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. Хоч дурний, та хитрий (Номис, 1864, № 2979);
А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (Марко Кропивницький, II, 1958, 116);
На людську думку, Яків не був дуже мудрий, тільки був він хитрий (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 134);
В такому ділі кожний своєї вигоди мусить шукати. А як же інакше? І Тимофій недарма помінявся зі мною. Він таки хитрий: знає, що панська земля тепер виробилася, гіршою стала, аніж Денисенкова (Михайло Стельмах, II, 1962, 23);
2. Який завжди знайде вихід, викрутиться з скрутного становища.
Вибрешеться [Володко], відопреться в живі очі, вискочить із видимої загибелі. А хитрий: із-під стоячого підошву випоре! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 212);
Цей, Романко, в мене хитрий, хоч кого обдурить!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103);
3. Який виражає хитрість або свідчить про неї.
[Цілюрик Шміт (ввіходить в хату. Се кругленький чоловічок, жвавий, мов живе срібло, обличчя в нього червоне та хитре):] Добридень, люди! (Леся Українка, IV, 1954, 249);
Погляд її став неначе трохи хитрий, але в ньому світився розум (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 324);
Чоловік був лисий, з маленькими хитрими очима (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 169);
В очах його замерехтіла хитра усмішка (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 377);
4. Замаскований, прихований.
Йде по сліду хитрім, петлюватім [петлястім] У вушанці простій чоловік (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 83);
Загін уже виїжджає на шлях, а думки Софрона, мов нетля, товчуться в голові і ніяк не можуть знайти тієї хитрої доріжки, на яку б він міг повернути від бандитів (Михайло Стельмах, II, 1962, 196);
Близькість ріки відчувалась особливо виразно.. тихим бульканням, коротким раптовим плюскотом, якимось шарудінням, схожим на чиїсь хитрі кроки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 230);
Хитрий, як лисиця (лис) — дуже хитрий.
[Микола:] То виборний Макогоненко; чоловічок і добрий був би, так біда — хитрий, як лисиця (Іван Котляревський, II, 1953, 29);
А цей — хитрий, як лис, — розмірковував Денис, тягаючи сюди-туди пилкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 243).
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
