Відмінності між версіями «Увінчати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 35 проміжних версій цього учасника)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Ув]]
 
[[Категорія:Ув]]
  
 +
==''Сучасні словники''==
  
 +
''<big>'''[http://sum.in.ua/s/uvinchuvaty Академічний(1970—1980) Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
</big>'''
  
 +
1. Класти вінець кому-небудь на голову як знак високої шани, високого звання чи нагороди за заслуги тощо. Кладе [Евфрозіна] братові лаври на голову.. [Антей:] Се Ніке увінчала свого поета (Леся Українка, III, 1952, 424); Музична громадськість відзначала тридцятийятиріччя творчої діяльності Миколи Лисенка.. Трупа українських мандрівних акторів показала «Чорноморців» і увінчала голову свого великого друга срібним вінком... (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 146); Вістря списа кожен воїн увінчував листком лавра... (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 86);
 +
2. Прикрашати (про вінок з чого-небудь або щось, схоже на вінок). Брови довгі і тонкі підкреслювали білизну крутого дівочого чола. Доріжкою пролягав проділ зачіски, і все це увінчували туго заплетені, викладені короною коси (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 104);  * Образно. Вечір увінчав поле довгими рядами вишнурованих високих кіп і густими обмолоченими купами соломи з-під комбайнів (Яків Качура, Вибр., 1947, 78).
  
 +
3. Бути у верхній частині чого-небудь, закінчувати собою верхню частину чого-небудь. Клени та липи увінчують високі горби і прямовисні кручі (Олесь Донченко, IV, 1957, 39); Наземну станцію «Дніпро» увінчують білі статуї, що символізують мир і працю... (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 9); Більше ніж сто років тому поблизу скелі, яка увінчувала акрополь Пантикапея, було викопано, щоправда, дуже ушкоджену, мармурову статую богині Кібели, святилище якої містилося, як гадали, в печері під скелею (Вітчизна, 11, 1968, 216);
  
 +
'''<big>'''[http://slovopedia.org.ua/35/53411/212036.html Орфографічний словник української мови]
 +
</big>''''''
  
 +
Увінча́ти — дієслово доконаного виду
  
 +
'''''<big>'''[http://slovopedia.org.ua/49/53411/361948.html Фразеологічний словник української мови]
 +
</big>'''
  
 +
'''''УВІНЧАТИ:'''''
  
 +
1.сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л. Дмитерко); Був час — я думав, що військова слава У бої з ворогом мене покриє (В. Самійленко).
  
 +
2.уві́нчувати (вінча́ти) / увінча́ти ла́врами кого. Прославляти кого-небудь; визнавати чиїсь успіхи. Хоча С. Крушельницька, О. Мишуга, М. Менцинський і не мали змоги на рідній землі демонструвати своє мистецтво, але й там, на чужині, вони зуміли прихилити до себе серця.. Народи увінчували лаврами, підносили на Парнас їх, видатних співаків з України (З журналу).
  
  
 +
'''''Ілюстрації'''''
  
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:img1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:img2.0.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:img3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Olivenkranz.png|x140px]]
 +
|}
  
 +
'''''Медіа'''''
  
 +
{{#ev:youtube|qkHUDT5jQb0}}
  
  
 +
'''''Іншими мовами'''''
  
 +
* Англійська:
  
 +
to crown, to unveil, to lead
  
 +
* Іспанська:
  
 +
coronar, triunfar
  
 +
'''''Зовнішні посилання'''''
  
==Сучасні словники==
+
http://sum.in.ua/s/uvinchuvaty
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
 
==Ілюстрації==
+
http://slovopedia.org.ua/35/53411/212036.html
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
|- valign="top"
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
  
==Медіа==
+
http://slovopedia.org.ua/49/53411/361948.html
  
==Див. також==
+
https://www.dict.com/%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B8/coronar
  
==Джерела та література==
+
https://www.dict.com/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B8/crown
  
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:18, 5 листопада 2018

Увінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.

Сучасні словники

'Академічний(1970—1980) Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Класти вінець кому-небудь на голову як знак високої шани, високого звання чи нагороди за заслуги тощо. Кладе [Евфрозіна] братові лаври на голову.. [Антей:] Се Ніке увінчала свого поета (Леся Українка, III, 1952, 424); Музична громадськість відзначала тридцятийятиріччя творчої діяльності Миколи Лисенка.. Трупа українських мандрівних акторів показала «Чорноморців» і увінчала голову свого великого друга срібним вінком... (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 146); Вістря списа кожен воїн увінчував листком лавра... (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 86); 2. Прикрашати (про вінок з чого-небудь або щось, схоже на вінок). Брови довгі і тонкі підкреслювали білизну крутого дівочого чола. Доріжкою пролягав проділ зачіски, і все це увінчували туго заплетені, викладені короною коси (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 104); * Образно. Вечір увінчав поле довгими рядами вишнурованих високих кіп і густими обмолоченими купами соломи з-під комбайнів (Яків Качура, Вибр., 1947, 78).

3. Бути у верхній частині чого-небудь, закінчувати собою верхню частину чого-небудь. Клени та липи увінчують високі горби і прямовисні кручі (Олесь Донченко, IV, 1957, 39); Наземну станцію «Дніпро» увінчують білі статуї, що символізують мир і працю... (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 9); Більше ніж сто років тому поблизу скелі, яка увінчувала акрополь Пантикапея, було викопано, щоправда, дуже ушкоджену, мармурову статую богині Кібели, святилище якої містилося, як гадали, в печері під скелею (Вітчизна, 11, 1968, 216);

Орфографічний словник української мови '

Увінча́ти — дієслово доконаного виду

Фразеологічний словник української мови

УВІНЧАТИ:

1.сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л. Дмитерко); Був час — я думав, що військова слава У бої з ворогом мене покриє (В. Самійленко).

2.уві́нчувати (вінча́ти) / увінча́ти ла́врами кого. Прославляти кого-небудь; визнавати чиїсь успіхи. Хоча С. Крушельницька, О. Мишуга, М. Менцинський і не мали змоги на рідній землі демонструвати своє мистецтво, але й там, на чужині, вони зуміли прихилити до себе серця.. Народи увінчували лаврами, підносили на Парнас їх, видатних співаків з України (З журналу).


Ілюстрації

Img1.jpg Img2.0.jpg Img3.jpg Olivenkranz.png

Медіа


Іншими мовами

  • Англійська:

to crown, to unveil, to lead

  • Іспанська:

coronar, triunfar

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/uvinchuvaty

http://slovopedia.org.ua/35/53411/212036.html

http://slovopedia.org.ua/49/53411/361948.html

https://www.dict.com/%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B8/coronar

https://www.dict.com/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B8/crown