Відмінності між версіями «Хвортеця»
(не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Фортеці України== | ==Фортеці України== | ||
+ | 1.'''Кам'янець-Подільська фортеця'''. Ця унікальна історична пам’ятка занесена до Списку пам‘ятників світової культури спадщини ЮНЕСКО, є Національним історико-архітектурним заповідником. А ще фортеця входить до 7 історико-архітектурних чудес України. Фортеця складається з двох частин. Перша частина – це Стара фортеця, що являє собою одинадцять башт, розташованих у формі неправильного чотирикутника і сполучених за периметром кріпосними стінами. Друга частина фортеці була збудована пізніше і предсавляла собою бастіонну систему з додатковими оборонними спорудами. Нова фортеця прикривала стару частину споруди з боку поля. Ця фортеця стала невразливою для ворожої артилерії, але збереглася набагато гірше Старої, що імовірно пов’язано з помилкою при проектуванні. | ||
+ | |||
+ | 2.'''Білгород-Дністровська, або Аккерма́нська фортеця''' була збудована на руїнах античного міста Тіра. Фортеця розділена внутрішніми стінами на кілька дворів, які могли бути самостійними фортифікаційними об'єктами. Нинішня Білгород-Дністровська фортеця - один з найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України. Тут проводять інсценовані вистави, пісенні фестивалі, а ще фортеця часто служить знімальним майданчиком для історичних фільмів. | ||
+ | |||
+ | 3.'''Нова Печерська фортеця'''. Київська фортеця, Госпітальний замок, Нова Печерська фортеця. У цього місця багато назв. | ||
+ | Багато в ньому і особливої неприступної краси, яку відчуваєш відразу, як сюди потрапляєш. Історія фортеці наповнена таємницями. Є в ній збережена відкрита частина, а є невідомі внутрішні ходи, зруйновані мури, бійниці та галереї. | ||
+ | |||
+ | 4.'''Фортеця «Білий лебідь»'''. У XVI столітті під час реконструкції фортеці було вперше використано цеглу. Подрібнену до стану борошна цеглу домішували до вапняного розчину, який використовувався для мурування стін і в тонкому шарі тиньку. Через це замок, який був зовні весь потинькований цим розчином, набув злегка рожевого кольору. А в сонячні дні, коли фортеця відображалася у водах Південного Бугу, вона справляла ще величніше враження. Тому, з XIX століття за фортецею закріпилася романтична назва - "Білий лебідь". | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фортеця1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | Кам'янець-Подільська фортеця |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фортеця2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | Аккермaнська фортеця |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фортеця4.jpg|x140px]] | ||
+ | Київська фортеця | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фортеця3.jpg|x140px]] | ||
+ | Фортеця «Білий лебідь» | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=vjSYlRdUOvM - Кам'янець-Подільська фортеця. | ||
+ | |||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=8cRzF9vw_6k - Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця. | ||
+ | |||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=icHTaTFXfec - Київська фортеця. | ||
+ | |||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=g3ixoDsFZOk - Фортеця "Білий лебідь" | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Рядок 36: | Рядок 56: | ||
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с. | Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с. | ||
− | |||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 17:19, 4 листопада 2018
Хворте́ця, -ці, ж. Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. «Ріжте, бийте»! на фортеці кричить Гамалія. Шевч. 59.
Форте́ця — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування у круговій обороні. З винаходом нових видів озброєння і застосуванням нової тактики ведення бою значимість фортець як основних оборонних пунктів послабла.
Зазвичай, це територія обнесенна фортечним муром та/або куртиною з бійницями та зубцями. В комплекс споруд фортеці могли входити цитадель, муровані замки, з донжонами, фортечні вежи та бастіони. Також у фортецях будували церкви, а для гарнізону фортеці — казарми. Фортеці були добре захищені системою земляних укріплень, таких як рів з водою, або без неї та вал.
З розвитком військової справи і будівництва, фортеці змінювали обриси. До перших фортець можна віднести земляні вали, ряди з частоколу, якими огороджувалися невеликі поселення. Деякі первісні фортеці влаштовувалися на пагорбах, пізніше перед фортечним муром з'являються рови з водою.
У середньовіччі набули поширення невеликі фортеці — замки, у яких мешкали феодали. Замки служили захистом від набігів сусідів. В них знаходили притулок й селяни, що перебували в повинності у феодала. З кінцем феодальної роздробленості роль замків знижується. Деякі замки перебудовуються в палаци і втрачають своє оборонне значення.
Сучасні словники
ФОРТЕ́ЦЯ, і, ж. 1. Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, призначений для тривалої кругової оборони.
Фортеця - будівельний комплекс, розрахований на довгочасний захист, завдяки міцності споруд і спроможності вести кругову оборону. Крім пояса зовнішніх укріплень (рови, вали, бастіони, дерев'яні або муровані стіни з баштами і воротами, барбакани тощо) Ф. включала в себе інші численні укріплення (цитаделі, донжони і таке інше), а також різноманітні складські й житлові споруди.
Фортеці України
1.Кам'янець-Подільська фортеця. Ця унікальна історична пам’ятка занесена до Списку пам‘ятників світової культури спадщини ЮНЕСКО, є Національним історико-архітектурним заповідником. А ще фортеця входить до 7 історико-архітектурних чудес України. Фортеця складається з двох частин. Перша частина – це Стара фортеця, що являє собою одинадцять башт, розташованих у формі неправильного чотирикутника і сполучених за периметром кріпосними стінами. Друга частина фортеці була збудована пізніше і предсавляла собою бастіонну систему з додатковими оборонними спорудами. Нова фортеця прикривала стару частину споруди з боку поля. Ця фортеця стала невразливою для ворожої артилерії, але збереглася набагато гірше Старої, що імовірно пов’язано з помилкою при проектуванні.
2.Білгород-Дністровська, або Аккерма́нська фортеця була збудована на руїнах античного міста Тіра. Фортеця розділена внутрішніми стінами на кілька дворів, які могли бути самостійними фортифікаційними об'єктами. Нинішня Білгород-Дністровська фортеця - один з найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України. Тут проводять інсценовані вистави, пісенні фестивалі, а ще фортеця часто служить знімальним майданчиком для історичних фільмів.
3.Нова Печерська фортеця. Київська фортеця, Госпітальний замок, Нова Печерська фортеця. У цього місця багато назв. Багато в ньому і особливої неприступної краси, яку відчуваєш відразу, як сюди потрапляєш. Історія фортеці наповнена таємницями. Є в ній збережена відкрита частина, а є невідомі внутрішні ходи, зруйновані мури, бійниці та галереї.
4.Фортеця «Білий лебідь». У XVI столітті під час реконструкції фортеці було вперше використано цеглу. Подрібнену до стану борошна цеглу домішували до вапняного розчину, який використовувався для мурування стін і в тонкому шарі тиньку. Через це замок, який був зовні весь потинькований цим розчином, набув злегка рожевого кольору. А в сонячні дні, коли фортеця відображалася у водах Південного Бугу, вона справляла ще величніше враження. Тому, з XIX століття за фортецею закріпилася романтична назва - "Білий лебідь".
Ілюстрації
Кам'янець-Подільська фортеця |
Аккермaнська фортеця |
Київська фортеця |
Фортеця «Білий лебідь» |
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=vjSYlRdUOvM - Кам'янець-Подільська фортеця.
https://www.youtube.com/watch?v=8cRzF9vw_6k - Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця.
https://www.youtube.com/watch?v=icHTaTFXfec - Київська фортеця.
https://www.youtube.com/watch?v=g3ixoDsFZOk - Фортеця "Білий лебідь"
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 628.
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.