Відмінності між версіями «Куниця»
м |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | ''(eng)'' | |
{{#ev:youtube|zx0gXM_FkgE}}. | {{#ev:youtube|zx0gXM_FkgE}}. | ||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
==Цікаво знати== | ==Цікаво знати== | ||
| − | '''Твори | + | '''Твори за участю куниць:''' |
1."Лісові події" За Віталієм Біанкі | 1."Лісові події" За Віталієм Біанкі | ||
| − | 2."Лісова ласунка" Автор: Павло Стефаров | + | 2."Лісова ласунка" Автор: Павло Стефаров... |
'''Факти''' | '''Факти''' | ||
Поточна версія на 15:26, 4 листопада 2018
Куни́ця(-ці) -невеликий хижак із довгим пухнастим хвостом. Зустрічаються у Європі, Азії, Північній Америці.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках - за допомогою Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КУНИ́ЦЯ, і, жін.
1. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним пушистим хутром. Раз над ранок чує тітка: щось так стогне під дверми! Що се? чоловік, чи кітка, чи куниця між курми? (Осип Маковей, Вибр., 1954, 410); Найстрашніший для неї [білки] ворог — куниця. Хижа звірина, що й по деревах лазить і в вузеньке дупло прослизне (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 105); // Хутро цієї тварини. Згодом інший, місцевий купець майже силоміць упхав йому пальто, підбите куницями (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 55).
2. перен., нар.-поет. Наречена. Постукали і раз, і вдруге, і утретє, і ввійшли старости, і подали хліб, і говорили старости законні речі про куницю, як і поперед сього було (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 71); Вони ж, старости, так доладно говорять: — Звір наш та пішов у двір ваш, а з двору у хату та й сів у кімнату, тут мусимо його піймати. Тут сховалася наша куниця (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 27).
3. іст. Плата князеві, поміщикові тощо за шлюб. Стануть розказувати, ..як ніхто ні женився, ні заміж не йшов, не заплативши куниці... (Панас Мирний, II, 1954, 86); — Скрізь немає добра, бо панів багато, — сказала Катерина. — А певне, що так, приміром, наш сотник, прийдеш до нього з проханням, поклін клади, аж два червоних, та ще й курку, та ще й качку, а весільну куницю, аж п'ять злотих (Петро Панч, III, 1956, 169).
4. іст. Грошова одиниця. Захар Беркут, прийшовши до нього, обіцяв йому десять куниць плати, щоб навчив його своєї примови (Іван Франко, VI, 1951, 35).
5. рідко. Волоть очерету. По той бік очерет стояв чорною стіною, стиха похитуючи червонуватою куницею, злегка шелестячи пожовклим листом (Панас Мирний, IV, 1955, 23); Дніпрові плавні. Позолота сонця на стиглих куницях очерету. Постріл (Григорій Епік, Тв., 1958, 598).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 399.
Основна інформація
В Україні водиться два види куниць: куниця лісова та куниця кам'яна. Ці звірки дуже схожі між собою, зовні різняться тільки забарвленням горлової плями: у лісової куниці,вона жовта, а в кам'яної - біла Постійного місця перебування куниці не мають,ведуть кочовий спосіб життя. Вдень відпочивають, на полювання виходять уночі. Куниці мають добрий слух, зір, нюх, і це їм забезпечує успішне полювання. Знищуючи мишовидних гризунів, ці звірі приносять велику користь лісовому та сільському господарству. Весною самиця народжує 3-5 сліпих малят, через два місяці вони разом із матір'ю вже виходять на полювання, а восени молоді тварини поступово переходять до самостійного життя. Через 2-3 роки починають розмножуватись.
Куниця лісова живе у Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу. Селиться переважно в дуплах дерев, вистеляючи їх сухим листям. Живиться дрібними гризунами, птахами, комахами, нападає на зайців, молодих козуль. Споживає ягоди і плоди, надто їй до смаку горобина і чорниця. Добре лазить по деревах. Довгий хвіст слугує куниці за кермо коли вона стрибає також на землю, користуючись хвостом як парашутом.
Куниця кам'яна водиться здебільшого у степовій і лісостеповій зонах і в гірських районах Карпат і Криму. Поселяється у скелях, на горищах будинків, у сараях, конюшнях, купах, каміння, штабелях дров, у скиртах соломи тощо. Кам'яну куницю можна зустріти майже в кожному населеному пункті. Узимку та навесні живиться вона гризунами, дрібними птахами, їхніми яйцями, ящірками, жабами, комахами, часто нападає на голубів і свійську птицю - курей, качок та їх пташенят. Улітку та восени поїдає ягоди, яблука, груші, сливи, виноград. По деревах добре, але полює або втікає від переслідування, зазвичай, по землі. За добу може пробігти до10, іноді навіть 16 кілометрів.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
(eng)
.Іншими мовами
English: A marten is a small predator with a long fluffy tail. Meet in Європі, of Asia, to North America.
Цікаво знати
Твори за участю куниць:
1."Лісові події" За Віталієм Біанкі
2."Лісова ласунка" Автор: Павло Стефаров...
Факти
1. Довжина тіла кам'яної куниці 42-56 см. маса - до 2,5 кг, лісова ж куниця важить до 1,5 кг, а довжина її сягає 40-53 см.
2.У Південній Австрії водиться куниця крапчаста сумчаста.Верхня частина її тіла вкрита плямами неправильної форми.Сумка появляється тільки з наближенням родів і може вмістити 6 малят (стільки у матері молочних залоз).
Куна - грошова одиниця
У Київській Русі грошовою одиницею вважалося хутро куниці - куна. В обігу куни були до XIV ст.Красиву темно-коричневу шкурку з жовтою плямою нелегко було добути навіть за тих часів, коли в лісах водилося безліч різних звірів і куниць у тому числі.
Куниця-ласунка
Крім ягід, лісова куниця дуже полюбляє мед. І якщо знайде гніздо диких бджіл, то ходитиме навколо нього, доки не виїсть весь мед.
Див. також
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Світ-дивосвіт:Хрестоматія з природознавства: Для мол.шк.віку/ Упоряд.: Н. М. Школа, І. С. Голубєва; Худож.: П. Г. Бунятов та ін.- К.: Лелека, 2004 -224с.: іл. ISBN 966-8083-17-2
