Відмінності між версіями «Бессарабський ринок (Фото)»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
+
[[Файл:Бессарабский ринок.jpg|400px|thumb|left|Бессарабський ринок]]
 
[[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]]
 
[[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]]
 
==Опис==
 
==Опис==
  
Бессара́бський ринок (Бессара́бка) — критий (під дахом) ринок з торговою площею 896 м². на Бессарабській площі в західному кінці Хрещатика в Києві.
+
Бессарабський ринок (Бессарабка) — критий (під дахом) ринок з торговою площею 896 м². на Бессарабській площі в західному кінці Хрещатика в Києві.
  
 
Побудований в 1910—1912 на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.
 
Побудований в 1910—1912 на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.
  
Архітектор — Генрик Гай. Здійснював проект архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення виконали учні українського скульптора Федора Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі: Тетяна Руденко-Щелкан[1] (декоративне панно на фасаді), і А. Теремець (горельєф «Селянин з волами» і декоративне зображення гусей на металевих воротах), Петро Сниткін (горельєф «Молочниця»).
+
Урочисте відкриття ринку в присутності вищого керівництва міста і краю відбулося 3 (16) липня 1912 року.
  
Урочисте відкриття ринку в присутності вищого керівництва міста і краю відбулося 3 (16) липня 1912 року [2].
+
Досі історики не мають єдиної версії щодо назви ринку. Багато хто вважає, що він зобов'язаний своєю назвою привозу з південних губерній, зокрема, з Бессарабії. Інші поділяють погляд київського історика-священика XIX століття Петра Лебединцева, який стверджував, що «бессарабією» у 1-й третині XIX століття називали місцевих "босяків". Босяки нібито знаходили собі притулок на тодішній південно-західній околиці Києва, і тому її прозвали «Бессарабкою».
 
+
Досі історики не мають єдиної версії щодо назви ринку. Багато хто вважає, що він зобов'язаний своєю назвою привозу з південних губерній, зокрема, з Бессарабії. Інші поділяють погляд київського історика-священика XIX століття Петра Лебединцева, який стверджував, що «бессарабією» у 1-й третині XIX століття називали місцевих "босяків". Босяки нібито знаходили собі притулок на тодішній південно-західній околиці Києва, і тому її прозвали «Бессарабкою» [2].
+
 
==Вид ресурсу==
 
==Вид ресурсу==
 
==Автор(и)==
 
==Автор(и)==
==Етнографія==
+
Генрик Гай (архітектор)
 +
 
 +
Михайло Бобрусов (архітектор)
 +
 
 +
Тетяна Руденко-Щелкан (скульптор)
 +
 
 +
А. Теремець (скульптор)
 +
 
 +
Петро Сниткін (скульптор)
 
==Краєзнавчі об’єкти==
 
==Краєзнавчі об’єкти==
==Установи, заклади, організації та підприємства (про них)==
+
[[Категорія:Історико-культурні об’єкти/Історичні]]
==Персоналії==
+
[[Категорія:Історико-культурні об’єкти/Архітектурні]]
==Хронологічні рубрики==
+
[[Категорія:Бессарабська, площа]]
==Систематичні рубрики==
+
==Відомості про ресурс==
+
 
==Підготував(ла)==
 
==Підготував(ла)==
Татарова Тетяна
+
[[Татарова Тетяна Григорівна]]

Поточна версія на 16:56, 3 листопада 2018

Бессарабський ринок
Kyiv vidom ta nevidom.png

Опис

Бессарабський ринок (Бессарабка) — критий (під дахом) ринок з торговою площею 896 м². на Бессарабській площі в західному кінці Хрещатика в Києві.

Побудований в 1910—1912 на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.

Урочисте відкриття ринку в присутності вищого керівництва міста і краю відбулося 3 (16) липня 1912 року.

Досі історики не мають єдиної версії щодо назви ринку. Багато хто вважає, що він зобов'язаний своєю назвою привозу з південних губерній, зокрема, з Бессарабії. Інші поділяють погляд київського історика-священика XIX століття Петра Лебединцева, який стверджував, що «бессарабією» у 1-й третині XIX століття називали місцевих "босяків". Босяки нібито знаходили собі притулок на тодішній південно-західній околиці Києва, і тому її прозвали «Бессарабкою».

Вид ресурсу

Автор(и)

Генрик Гай (архітектор)

Михайло Бобрусов (архітектор)

Тетяна Руденко-Щелкан (скульптор)

А. Теремець (скульптор)

Петро Сниткін (скульптор)

Краєзнавчі об’єкти

Підготував(ла)

Татарова Тетяна Григорівна