Відмінності між версіями «Кінва»
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кинва.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кинва.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кинва1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rbydf2.JPG|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:120px-Kulturen Bäuerliche Kultur - Esstisch 3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
{{#ev:youtube|-SROQlG7Tq4}} | {{#ev:youtube|-SROQlG7Tq4}} | ||
| − | == | + | ==Див. також== |
| − | + | [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник української мови] | |
| − | + | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 13:10, 21 листопада 2018
І. Кінва, -ви, ж. 1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев’яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев’яних, горілку, мед, пиво... Стор. II. 150. Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. І. 204. 2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Федьк. Ум. Конівка.
ІІ. Кінва, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Кі́нва (від давн.в-нім. channa — «глек»; можливо, через пол. konew)[1], зменш. коно́вка, коні́вка — дерев'яна посудина для пиття, великий дерев'яний кухоль[2][3]. Технологія виготовлення кінви може бути різною: її або виточують з одного шматка дерева, або складають з окремих дощечок аналогічно дерев'яним відрам, бочкам і діжкам.
Кінва мала форму зрізаного конуса висотою від 20 до 40 см. Клепки скріплювали два плоских обручі, одна з клепок мала ручку[4]. Деякі кінви споряджали відкидними кришками: їх використовували не тільки для пиття, але й для зберігання і перенесення рідин.
Кінви були в широкому вжитку до початку масового виробництва металевих кухлів, але їх виробляють й досі: як незвичайні сувеніри і як оригінальні пивні кухлі.
Інші значення
кінва; ч.
«Кінвою» («коновкою», «конівкою») в деяких діалектах української мови можуть називати відро[2][5].
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Академічний тлумачний словник української мови
