Відмінності між версіями «Згірклий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Згірклий, -а, -е. '''Прогорыслый. Категорія:Зг)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Згірклий, -а, -е. '''Прогорыслый.  
 
'''Згірклий, -а, -е. '''Прогорыслый.  
 
[[Категорія:Зг]]
 
[[Категорія:Зг]]
 +
 +
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 513.
 +
 +
1. Дієпр. акт. мин. ч. до згі́ркнути.
 +
 +
2. у знач. прикм. Який став гірким, згіркнув. Дихав [Феоктистов] згірклим пригаром дешевого вина (Кач., II, 1958, 332); Пахло [волосся] згірклою помадою (Коцюб., І, 1955, 406).
 +
 +
3. у знач. прикм., перен. Який виражає гіркоту, сум. Він обдарував згірклим усміхом Тетяну Василівну, яка кусала губи (Загреб., День.., 1964, 280).
 +
 +
 +
Словник синонімів Караванського
 +
 +
Синонім до слова згірклий : вигірклий
 +
 +
Приклади використання слова Згірклий
 +
Дихав [Феоктистов] згірклим пригаром дешевого вина.
 +
Пахло [волосся] згірклою помадою.
 +
Він обдарував згірклим усміхом Тетяну Василівну, яка кусала губи.
 +
Згірклий усміх на устах , смага , майже чорногубість .

Поточна версія на 17:36, 10 листопада 2019

Згірклий, -а, -е. Прогорыслый.


Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 513.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до згі́ркнути.

2. у знач. прикм. Який став гірким, згіркнув. Дихав [Феоктистов] згірклим пригаром дешевого вина (Кач., II, 1958, 332); Пахло [волосся] згірклою помадою (Коцюб., І, 1955, 406).

3. у знач. прикм., перен. Який виражає гіркоту, сум. Він обдарував згірклим усміхом Тетяну Василівну, яка кусала губи (Загреб., День.., 1964, 280).


Словник синонімів Караванського

Синонім до слова згірклий : вигірклий

Приклади використання слова Згірклий Дихав [Феоктистов] згірклим пригаром дешевого вина. Пахло [волосся] згірклою помадою. Він обдарував згірклим усміхом Тетяну Василівну, яка кусала губи. Згірклий усміх на устах , смага , майже чорногубість .