Відмінності між версіями «Пильний»

Поточна версія на 22:11, 25 листопада 2018

Пильний, -а, -е. 1) Прилежный, усердный, рачительный, тщательный, старательный. 2) Безотлагательный, нужный, спѣшный. Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибував. АД. II. 6. 3) Пристальный. Пильний погляд. 4) Внимательный. Ум. Пильне́нький, пильне́сенький.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Який робить щось або ставиться до чого-небудь з увагою; уважний. Стояв коваль замислений у кузні, Вдивляючись в розплавлене залізо. Принишк підручний, пильний і тривожний, Світились очі блисками металу (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 10); Завжди пильна до свого туалету, вона й тепер була розчесана, начисто вимита (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 424); Який діє постійно, безперервно або не знижується, не послаблюється. Зазнайте ж [діти] втіх, поки не пізно, Під пильним доглядом сім'ї, Та не розкидано вас різно З-під крилець неньчиних її (Павло Грабовський, I, 1959, 147); Про пильний інтерес Пушкіна до України знають усі: «Полтава» його написана на підставі серйозного вивчення джерел, з проникненням в дух історії українського народу (Максим Рильський, III, 1955, 21).

Який відзначається увагою, спостережливістю, здатний все помічати, підмічати. [Огнєв:] Хто ж це так орудує? Найшли? [Орлик:] Так, політрук був там дуже пильний товариш, надпильний, виявив зразу і доповів начальству (Олександр Корнійчук, II, 1955, 40); У старого було пильне око, і він помітив іскорки надії, які засяяли в очах Кіндрата, коли той побачив Стецюру (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 210); Його пильне вухо насторожено ловило найтихіші звуки (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 161);

// Який за певних обставин стає дуже настороженим, гострим і т. ін. (про погляд, увагу тощо). — Чого ти, тітко, обдивляєшся мене, як вовка? Я такий же, як і всі, — каже Чіпка, не видержавши її пильних оглядин (Панас Мирний, I, 1949, 330); Відчуваючи на собі пильний Дувидів погляд, Михайло працював так легко, ніби грався (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 14).

. Який вимагає термінового, негайного виконання; нагальний. [Олеся:] Що у мене — робота яка чи діло пильне, котре примушує мене сидіти дома? (Марко Кропивницький, II, 1958, 266); В неділю я не мав пильної роботи, ходив по лісі, лежав у холодку та думки думав (Осип Маковей, Вибр., 1954, 141).

Дуже великий, настійний (про прохання, потребу і т. ін.). — Маю до вас пильне-пильне прохання. Обіщаєте [обіцяєте] зробити? (Степан Васильченко, II, 1959, 89); — При пильній та нагальній потребі не виключено, а навіть і слід чи то відвідати нас, чи повідомити (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 214).

Який щиро, уважно ставиться до своїх обов'язків, роботи; старанний. Засумувала Зіна, яка завжди була пильною ученицею; для неї сама думка про можливу втрату року була нестерпно важкою (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 10); Діти ходили до школи, обоє були дуже пильні і чемні (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 61);

// Який постійно впорядковує що-небудь; дбайливий. В салоні щось немов не так було, як би повинно. Не видно там було пильної руки господині (Леся Українка, III, 1952, 509).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання