Відмінності між версіями «Вочі»
(→Див. також) |
|||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[Файл:oko1.jpg|200px|thumb|right| Вічі=Очі]] | ||
+ | |||
'''Вочі, -чей, '''''с. '''''= Вічі. '''Ном. № 10314. | '''Вочі, -чей, '''''с. '''''= Вічі. '''Ном. № 10314. | ||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
Рядок 29: | Рядок 31: | ||
'''О́ЧІ'''мн. (орган зору), '''ЗІР, ЗІНИ́ЦІ'''рідше, '''БІ́ЛЬМА'''зневажл., '''БАНЬКИ'''вульг., '''БА́ЛУХИ'''вульг., '''СЛІ́ПИ'''вульг., '''СЛІПАКИ́'''вульг., '''СЛІ́ПНІ'''вульг.; '''ВИ́РЛА'''розм. (випуклі, витріщені). | '''О́ЧІ'''мн. (орган зору), '''ЗІР, ЗІНИ́ЦІ'''рідше, '''БІ́ЛЬМА'''зневажл., '''БАНЬКИ'''вульг., '''БА́ЛУХИ'''вульг., '''СЛІ́ПИ'''вульг., '''СЛІПАКИ́'''вульг., '''СЛІ́ПНІ'''вульг.; '''ВИ́РЛА'''розм. (випуклі, витріщені). | ||
'''ПО́ГЛЯД''' (спрямування зору на когось, щось), '''О́КО[О́ЧІ]''', '''ЗГЛЯД'''розм., '''ПО́ЗІР'''діал.,'''ПО́ЗИРК'''діал.,'''ВЗІР[УЗІ́Р]'''діал. | '''ПО́ГЛЯД''' (спрямування зору на когось, щось), '''О́КО[О́ЧІ]''', '''ЗГЛЯД'''розм., '''ПО́ЗІР'''діал.,'''ПО́ЗИРК'''діал.,'''ВЗІР[УЗІ́Р]'''діал. | ||
+ | |||
+ | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/око Словник фразеологізмів]=== | ||
+ | ''' | ||
+ | Щоб [і] о́чі не ба́чили''' кого, чого і без додатка, несхв., перев. зі сл. мої́. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Викинула ту річ, щоб і очі не бачили, щоб і згадки не було (З газети). аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє [тебе] й очі мої не виділи (Г. Хоткевич). | ||
+ | |||
+ | '''щоб о́чі повила́зили'''. кому, чиї, лайл., перев. жарт. Уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, як недобре побажання комусь. Щоб старі вороги рачки лазили, а молодим очі повилазили (Укр.. присл..); — І щоб тому й очі повилазили, хто їх [малі чарки] купує,— відповідає зять (Укр. анекдот). повила́зили б о́чі. Та повилазили б йому очі, хто це побачити може (Остап Вишня). | ||
+ | |||
+ | Зі сл. мені́. Уживається для запевнення у правдивості того, про що йдеться. — Щоб мені очі повилазили, коли, каже, не зроблю так (І. Квітка-Основ’яненко). аби́ о́чі повила́зили. — Правду вам кажу.., аби мені очі повилазили.., як брешу (Л. Мартович). | ||
+ | |||
+ | '''[Аж] вбира́ти / бра́ти [в се́бе] о́чі (о́ко)'''. Вабити своєю красою, яскравістю барв, кольорів і т. ін. Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній); Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський); Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер); Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач); Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко); Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький). о́чі відбира́ти. Привіз Петро “одно ліжко з бази, сітка панцерна, бильця з нікелю... все з нікелю, очі одбирає (З газети). | ||
+ | |||
+ | '''[Аж] і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.).''' Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар); Іде [Гаврило] вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник); Злий [Антосьо] іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький); Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини..). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:oko2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:oko3.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|GyvLrtsvpEE}} | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | ===[http://sum.in.ua/s/oko]=== | + | ===[http://sum.in.ua/s/oko Академічний тлумачний словник]=== |
− | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/око]=== | + | |
+ | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/око Словник відмінків та синонімів]=== | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 00:15, 1 листопада 2018
Вочі, -чей, с. = Вічі. Ном. № 10314.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВІ́ЧІ-око.
ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).
- Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283);
- Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей (Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13).
Словник відмінків
Словник синонімів
ДО́ГЛЯД (забезпечення необхідних умов, зокрема для хворого, дитини тощо), ОПІ́КА, ОПІ́КУВАННЯрідше,ПІКЛУВА́ННЯ, О́КОрозм., ПОШАНІ́ВОК[ПОШАНО́ВОК]діал. НА́ГЛЯД (спостереження за ким-, чим-небудь для контролю, охорони тощо), ПРИ́ГЛЯДзаст.,ЗГЛЯД заст.;ДО́ГЛЯД, О́КО яке, чиє і без означ. (уважний, пильний нагляд); ОПІ́КА (постійний пильний нагляд). О́ЧІмн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІрідше, БІ́ЛЬМАзневажл., БАНЬКИвульг., БА́ЛУХИвульг., СЛІ́ПИвульг., СЛІПАКИ́вульг., СЛІ́ПНІвульг.; ВИ́РЛАрозм. (випуклі, витріщені). ПО́ГЛЯД (спрямування зору на когось, щось), О́КО[О́ЧІ], ЗГЛЯДрозм., ПО́ЗІРдіал.,ПО́ЗИРКдіал.,ВЗІР[УЗІ́Р]діал.
Словник фразеологізмів
Щоб [і] о́чі не ба́чили кого, чого і без додатка, несхв., перев. зі сл. мої́. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Викинула ту річ, щоб і очі не бачили, щоб і згадки не було (З газети). аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє [тебе] й очі мої не виділи (Г. Хоткевич).
щоб о́чі повила́зили. кому, чиї, лайл., перев. жарт. Уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, як недобре побажання комусь. Щоб старі вороги рачки лазили, а молодим очі повилазили (Укр.. присл..); — І щоб тому й очі повилазили, хто їх [малі чарки] купує,— відповідає зять (Укр. анекдот). повила́зили б о́чі. Та повилазили б йому очі, хто це побачити може (Остап Вишня).
Зі сл. мені́. Уживається для запевнення у правдивості того, про що йдеться. — Щоб мені очі повилазили, коли, каже, не зроблю так (І. Квітка-Основ’яненко). аби́ о́чі повила́зили. — Правду вам кажу.., аби мені очі повилазили.., як брешу (Л. Мартович).
[Аж] вбира́ти / бра́ти [в се́бе] о́чі (о́ко). Вабити своєю красою, яскравістю барв, кольорів і т. ін. Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній); Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський); Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер); Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач); Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко); Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький). о́чі відбира́ти. Привіз Петро “одно ліжко з бази, сітка панцерна, бильця з нікелю... все з нікелю, очі одбирає (З газети).
[Аж] і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.). Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар); Іде [Гаврило] вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник); Злий [Антосьо] іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький); Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини..).