Відмінності між версіями «Осиротіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 14: Рядок 14:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:T JIV YFFG H.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:T JIV YFFG H.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Е Н Н Н АЕА.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:U HH PP LL.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:YYY UUU.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
Рядок 23: Рядок 23:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
https://opinionua.com/2018/02/19/voyenne-ditinstvo-yak-perezapustiti-batkivskij-potencial/
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Рядок 29: Рядок 30:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут права та міжнародних відносин]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 20:06, 30 жовтня 2018

Осиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. Нп.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Стати сиротою. В шість років Кульжан осиротіла (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 57); Багато гур'ївчан загинуло тоді в морі. Загинуло й подружжя Задонцевих. Так осиротів Валерик (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 75); // Залишитися самотнім, без близької, рідної людини. — Я прожила веселий вік молодий з ним тихо та любо, і ось довелось на старості літях [літ] осиротіти! Куди не гляну.., — все його згадаю (Марко Вовчок, I, 1955, 49).

2. перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти. Веселий Кут осиротів. Без догляду, без призору почав пустіти та осуватися (Панас Мирний, III, 1954, 293); Як тільки брязнула клямкою хвіртка по її сліду, Микола відчув, що весь дім Громових і чепурний його дворик і садок враз осиротіли (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 397). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 762.

Ілюстрації

T JIV YFFG H.png Е Н Н Н АЕА.jpg U HH PP LL.jpg YYY UUU.jpg

Медіа

Див. також

https://opinionua.com/2018/02/19/voyenne-ditinstvo-yak-perezapustiti-batkivskij-potencial/

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/osyrotity

Зовнішні посилання