Відмінності між версіями «Звідниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Звідниця, -ці, '''''ж. ''Обманщица. Категорія:Зв) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Звідниця, -ці, '''''ж. ''Обманщица. | '''Звідниця, -ці, '''''ж. ''Обманщица. | ||
[[Категорія:Зв]] | [[Категорія:Зв]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/Zvidnycja Словник української мови] | ||
| + | |||
| + | ЗВІ́ДНИЦЯ, рідко ЗВОДНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до звідник і зводник 1. Як загвалтують, як закричать вони тоді всі, а найпаче та Дорошенчиха... — Звідниця! Брехуха! Така-сяка, он яка — у волость її, у волость! (Любов Яновська, І, 1959, 88); Пан.. ввічливо, звертаючись лише на «ви», повертав дівчині пашпорт, кидав їй на сльози пару карбованців, а терту куховарку-зводницю посилав на базар підшукати свіжу покоївку (Михайло Стельмах, I, 1962, 447). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zvidnyczya.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vidnyczya1.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 09:51, 2 грудня 2014
Звідниця, -ці, ж. Обманщица.
Зміст
Сучасні словники
ЗВІ́ДНИЦЯ, рідко ЗВОДНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до звідник і зводник 1. Як загвалтують, як закричать вони тоді всі, а найпаче та Дорошенчиха... — Звідниця! Брехуха! Така-сяка, он яка — у волость її, у волость! (Любов Яновська, І, 1959, 88); Пан.. ввічливо, звертаючись лише на «ви», повертав дівчині пашпорт, кидав їй на сльози пару карбованців, а терту куховарку-зводницю посилав на базар підшукати свіжу покоївку (Михайло Стельмах, I, 1962, 447).
Ілюстрації
|
x140px | 
|
|
