Відмінності між версіями «Дибом»
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| exZUSQl2BLw }} |
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
Поточна версія на 00:46, 30 жовтня 2018
Дибом, нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. Тлумачення, значення слова «дибом»: ДИБОМ, присл. Сторч, стійма. * Образно. Летять, мов ластівки, човни, А хвиля зводиться горою, А береги удалині Злітають ди́бом над водою (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 59). ♦ Ди́бом ставати (стати) — підніматися вгору; настовбурчуватися; Волосся ди́бом встало (стає і т. ін.) — про відчуття великого жаху, страху, що охоплює кого-небудь. Волосся на голові ди́бом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний, I, 1954, 357); Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім.. у нас волосся стає ди́бом: куди ж ми досі дивилися? (Олександр Довженко, III, 1960, 189). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 269.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Дибом, нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ДИ́БОМ, присл. Сторч, стійма. *0бразно. Летять, мов ластівки, човни, А хвиля зводиться горою, А береги удалині Злітають дибом над водою (Стельмах, Жито., 1954, 59). ◊ Ди́бом става́ти (ста́ти) — підніматися вгору; настовбурчуватися; Воло́сся ди́бом вста́ло (стає́ і т. ін.) — про відчуття великого жаху, страху, що охоплює кого-небудь. Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Мирний, 1,1954, 357); Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім.. у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (Довж., III, 1960, 189). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 269.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
дибом присл. Сторч, стійма. •• Ди́бом става́ти (ста́ти) — підніматися вгору; настовбурчуватися. Воло́сся ди́бом вста́ло — про відчуття великого жаху, страху, що охоплює кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
