Відмінності між версіями «Шмаркач»
(→Ілюстрації) |
(→Джерела та література) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A59729FA-1C34-4D85-9F24-4D93D6FB05E8.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A59729FA-1C34-4D85-9F24-4D93D6FB05E8.jpeg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:07EA98AA-366F-4A02-88A3-285ED7ADE769.png|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|E-hAO9iNTBw}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/s/Shmarkach | ||
+ | |||
+ | https://m.youtube.com | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 20:41, 29 жовтня 2018
Шмаркач, -ча, м. = Смаркач. Также: бѣднякъ. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ШМАРКА́Ч, а, чол., зневажл. 1. Шмарката дитина. 2. Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають. Він носив білі погони й шашку, як офіцер.. А проте мусив витягатися в струнку та козиряти тому шмаркачеві через те тільки, що [той] був сином його начальства (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 368); — Ви цього кавалера знаєте? — питаю. Вони заверещали, як обпечені: — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! Перший раз бачимо! (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 66); — Тьфу, ти, Марку, чуєш? — аж плюнув Андрій спересердя. — Він, цей Мартинів шмаркач, обзиває нас боягузами (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 357); Хто зачіпав робочу честь, на того він дивився, як на дурну дитину, і поблажливо, грубувато, але без злості говорив: — Шмаркач. Що ти розумієш?.. (Радянська Україна, 13.VIII 1962, 3); — Була б на тебе, хлопче, міцна рука, вміла б приструнчити, не опинився б ти зараз ось тут, у штрафній, не соромив би матір перед людьми. Чесна трудівниця, а має через тебе, шмаркача, ганьбу терпіти! (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 22); // Уживається як лайливе слово. — Он довкола тебе, — Боженко махнув лівою рукою, а правою і далі трусив Харитона за маніжку, — довкола тебе київські герої-металісти стоять! Шапку скинь, шмаркач! (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 49).