Відмінності між версіями «Лучина»
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |||
− | |[[Файл: | + | |[[Файл:Luchina-0000073382-preview.jpg | 140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
Рядок 25: | Рядок 24: | ||
[[Файл:Goryaschaya-luchina-0000068984-preview.jpg | 140px]] | [[Файл:Goryaschaya-luchina-0000068984-preview.jpg | 140px]] | ||
− | |||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | [https://www.youtube.com/watch?v=YGeDibf2VfQ Лучина] | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/Сірник Сірник] | ||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/Вогонь Вогонь] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Рядок 37: | Рядок 38: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 02:31, 22 листопада 2018
Лучина, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Нп. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Чуб. V. 1171. Ум. Лучи́нна. За лучинку найде причинку. Ном. № 2795.
Зміст
Сучасні словники
ЛУЧИНА, и, жін. Довга тонка тріска. Чужая робота — то ж моя сухота; Дрова да лучина, невірна дружина (Павло Чубинський, V, 1874, 927); Під припічком знаходить [Мар'ян] дрова і лучину: їх перед самим від'їздом по-господарськи приготувала Фросина для нової хазяйки (Михайло Стельмах, I, 1962, 178); // Така тріска як джерело світла. Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими лучинами... (Панас Мирний, I, 1949, 220); На Поволжі основним джерелом світла була лучина (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 96); * Образно. Вона [пісня] огнистая лучина, Що жару в серця долива (Іван Франко, XIII, 1954, 92).