Відмінності між версіями «Звалище»
(Створена сторінка: '''Звалище, -ща, '''''с. ''Развалины. ''Ворони з граками по звалищах літають. ''К. Досв. 221. [[Катег...) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Звалище, -ща, '''''с. ''Развалины. ''Ворони з граками по звалищах літають. ''К. Досв. 221. | '''Звалище, -ща, '''''с. ''Развалины. ''Ворони з граками по звалищах літають. ''К. Досв. 221. | ||
[[Категорія:Зв]] | [[Категорія:Зв]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5] | ||
+ | |||
+ | 1. Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб.— Я наполягаю, щоб було звалище, бо місту треба очищатися від сміття (Речм., Твій побратим, 1962, 12). | ||
+ | |||
+ | 2. чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце. На стіні танцювали тіні, ніби хтось весь час ховався за звалищем старих речей (Скл., Карпати, II, 1954, 90); // розм. Склад чого-небудь на відкритому місці. Артилеристи скинули його [пораненого] в лісі, біля звалища своїх снарядів, сказали тут почекати (Гончар, Людина.., 1960, 96); [Ярцев:] У нас звільняється посада завідуючого звалищем металевого утилю… (Мокр., П’єси, 1959, 229); // Нагромадження чого-небудь поваленого, обваленого. Ішли вони густими хащами, перелазили з трудом великі звалища старих дубів і буків (Козл., Мандрівники, 1946, 7). | ||
+ | |||
+ | 3. мн., розм. Те саме, що руї́ни. Загримів страшний залп, барикада затріщала і впала, розсипаючись у звалища (Фр., VI, 1951, 159); По війні ти [пророк] на звалищах міста лишився один (Л. Укр., І, 1951, 183). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zvaliche 1.JPEG|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zvaliche 2.JPEG|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] |
Поточна версія на 16:48, 1 грудня 2016
Звалище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають. К. Досв. 221.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках [1]
1. Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб.— Я наполягаю, щоб було звалище, бо місту треба очищатися від сміття (Речм., Твій побратим, 1962, 12).
2. чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце. На стіні танцювали тіні, ніби хтось весь час ховався за звалищем старих речей (Скл., Карпати, II, 1954, 90); // розм. Склад чого-небудь на відкритому місці. Артилеристи скинули його [пораненого] в лісі, біля звалища своїх снарядів, сказали тут почекати (Гончар, Людина.., 1960, 96); [Ярцев:] У нас звільняється посада завідуючого звалищем металевого утилю… (Мокр., П’єси, 1959, 229); // Нагромадження чого-небудь поваленого, обваленого. Ішли вони густими хащами, перелазили з трудом великі звалища старих дубів і буків (Козл., Мандрівники, 1946, 7).
3. мн., розм. Те саме, що руї́ни. Загримів страшний залп, барикада затріщала і впала, розсипаючись у звалища (Фр., VI, 1951, 159); По війні ти [пророк] на звалищах міста лишився один (Л. Укр., І, 1951, 183).