Відмінності між версіями «Збоїни»
(Створена сторінка: '''Збоїни, -їн, '''''ж. мн. ''Мелко перебитая солома. Категорія:Зб) |
|||
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | ''' | + | '''Збо́їни''', -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома |
− | [[Категорія: | + | |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | '''ЗБО́ЇНИ''', збо́їн, мн. Дрібно побита при молотінні солома. Втрати зерна в збоїнах і полові усувають також відповідним підбором отворів в решетах [молотарки] (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 335); Біля колгоспників зростала купа збоїн, недомолоченого колосся і потрощених барабаном бур’янових стеблин (Кир., Вибр., 1960, 381). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збоїни.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збоїни 1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збоїни 2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збоїни 3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|3dkUe0ymWGU}} | ||
+ | {{#ev:youtube|wJAh3pb9g0g}} | ||
+ | {{#ev:youtube|hIqPBWTmRcM}} | ||
+ | <br /> | ||
+ | <br /> | ||
+ | |||
+ | ==Іншими мовами== | ||
+ | |||
+ | '''Сіно''' - ''hay'' | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | * | ||
+ | Щоб отримати біопаливо, необов'язково садити рапс або сою замість традиційних зернових культур. З пшениці або ячменю можна отримувати солому і спалювати її на електростанціях замість вугілля. В Україні цей бізнес поки не особливо розкручений, але в майбутньому все більше електрики ми будемо отримувати з соломи - у нас багато сировини, а держава надає пільговий тариф на вироблену таким чином енергію. | ||
+ | |||
+ | * | ||
+ | 15% соломи псується під час зберігання.Нижній тюк вбирає в себе воду і бруд, тому складати солому в 5 рядів невигідно. Якщо вологість досягає 30%, з нею немає сенсу працювати: витрати на сушку перевершують вигоду. | ||
+ | |||
+ | * | ||
+ | Біля складів зростає кількість гризунів.З цієї причини солому краще не зберігати в містах - миші та щури з найближчих будинків збіжаться на склад. Хоча в полі теж вистачає гризунів, тому потрібно продумати схему боротьби із шкідниками. | ||
+ | |||
+ | * | ||
+ | Але ще більша загроза - пожежі.Якщо солома якісна, вона добре горить. Тюки складають один на одного, і пожежа швидко може охопити весь склад. Тому через кожні 500 м скирти потрібно робити пожежні проїзди, які стримають вогонь. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | '''1.'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 448. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 20:12, 15 жовтня 2018
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома
Сучасні словники
ЗБО́ЇНИ, збо́їн, мн. Дрібно побита при молотінні солома. Втрати зерна в збоїнах і полові усувають також відповідним підбором отворів в решетах [молотарки] (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 335); Біля колгоспників зростала купа збоїн, недомолоченого колосся і потрощених барабаном бур’янових стеблин (Кир., Вибр., 1960, 381).
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Сіно - hay
Див. також
Щоб отримати біопаливо, необов'язково садити рапс або сою замість традиційних зернових культур. З пшениці або ячменю можна отримувати солому і спалювати її на електростанціях замість вугілля. В Україні цей бізнес поки не особливо розкручений, але в майбутньому все більше електрики ми будемо отримувати з соломи - у нас багато сировини, а держава надає пільговий тариф на вироблену таким чином енергію.
15% соломи псується під час зберігання.Нижній тюк вбирає в себе воду і бруд, тому складати солому в 5 рядів невигідно. Якщо вологість досягає 30%, з нею немає сенсу працювати: витрати на сушку перевершують вигоду.
Біля складів зростає кількість гризунів.З цієї причини солому краще не зберігати в містах - миші та щури з найближчих будинків збіжаться на склад. Хоча в полі теж вистачає гризунів, тому потрібно продумати схему боротьби із шкідниками.
Але ще більша загроза - пожежі.Якщо солома якісна, вона добре горить. Тюки складають один на одного, і пожежа швидко може охопити весь склад. Тому через кожні 500 м скирти потрібно робити пожежні проїзди, які стримають вогонь.
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 448.