Відмінності між версіями «Гукати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Гукати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. ''Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатимекричатиме не одну годину. ''Шевч. 450. ''Через греблю повалили, гукають, співають. ''Шевч. 189. ''Як гукають, так і одгукуються. ''Ном. № 7127. ''До могили припала, матусеньки гукала. ''Мет. 277. ''Гукає на його. ''2) Толкать. Шух. I. 176. 3) Оплодотворять (свинью). ''Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься. ''Шух. І. 212.  
 
'''Гукати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. ''Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатимекричатиме не одну годину. ''Шевч. 450. ''Через греблю повалили, гукають, співають. ''Шевч. 189. ''Як гукають, так і одгукуються. ''Ном. № 7127. ''До могили припала, матусеньки гукала. ''Мет. 277. ''Гукає на його. ''2) Толкать. Шух. I. 176. 3) Оплодотворять (свинью). ''Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься. ''Шух. І. 212.  
[[Категорія:Гу]]
+
[[Категорія:Гу]]  
 
+
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
Рядок 21: Рядок 20:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет реклама та зв'язки з громадськістю]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 +
[[Категорія:Слова 2022 року]]
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
ГУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати сильні, різкі звуки, шуми і т. ін. Грім на весь світ гукав, блискавиці безперестанку світили (Панас Мирний, IV, 1955, 238); Гукають паровози за гасм голубим (Володимир Сосюра, Близька далина. 1960, 41).
 +
 
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 190.Коментарі (0)
 +
ГУКА́ТИ, аю, аєш, недок.
 +
 
 +
1. перех. і без додатка. Голосно вимовляти, виголошувати які-небудь слова, звуки. — Добридень, кумо! — Вовк гукає, — Той спить, хто щастя має! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 37); Його помітили з грузовиків і привітно замахали руками, щось почали гукати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 46);
 +
//  перех. Голосно кликати кого-небудь. Оце в неділю збираюсь було на музики, підійду до ліси й гукаю Карпа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 298); Вони починають гукати Вустимка, але він мовчить (Іван Багмут, Опов., 1959, 14);
 +
//  неперех., з інфін., із спол. Голосним викрикуванням пропонувати комусь що-небудь, запрошувати когось куди-небудь і т. ін. Тому заманулося того, тому другого. Гукають прислужникам мерщій подавати (Панас Мирний, III, 1954, 263); Петрусь почав підбігати, гукаючи, щоб Гапочка його наздоганяла (Юрій Яновський, I, 1958, 351).
 +
 
 +
2. неперех., на кого, розм. Голосно лаяти кого-небудь, кричати на кого-небудь. Німець розлютувався, гукав на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Панас Мирний, IV, 1955, 246); — Якби не гукати на вас, не думати за вас, то було б з вашої роботи стілько потіхи, як із торішнього снігу (Іван Франко, I, 1955, 60); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 200).
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цажзщ2го3цд.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хаг2цзодк.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жзо23кд.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЖзрщіЙЛД.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
[http://sum.in.ua/s/ghukaty Словник української мови]==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 20:20, 11 квітня 2023

Гукати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатимекричатиме не одну годину. Шевч. 450. Через греблю повалили, гукають, співають. Шевч. 189. Як гукають, так і одгукуються. Ном. № 7127. До могили припала, матусеньки гукала. Мет. 277. Гукає на його. 2) Толкать. Шух. I. 176. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься. Шух. І. 212.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Сучасні словники

ГУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати сильні, різкі звуки, шуми і т. ін. Грім на весь світ гукав, блискавиці безперестанку світили (Панас Мирний, IV, 1955, 238); Гукають паровози за гасм голубим (Володимир Сосюра, Близька далина. 1960, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 190.Коментарі (0) ГУКА́ТИ, аю, аєш, недок.

1. перех. і без додатка. Голосно вимовляти, виголошувати які-небудь слова, звуки. — Добридень, кумо! — Вовк гукає, — Той спить, хто щастя має! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 37); Його помітили з грузовиків і привітно замахали руками, щось почали гукати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 46); // перех. Голосно кликати кого-небудь. Оце в неділю збираюсь було на музики, підійду до ліси й гукаю Карпа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 298); Вони починають гукати Вустимка, але він мовчить (Іван Багмут, Опов., 1959, 14); // неперех., з інфін., із спол. Голосним викрикуванням пропонувати комусь що-небудь, запрошувати когось куди-небудь і т. ін. Тому заманулося того, тому другого. Гукають прислужникам мерщій подавати (Панас Мирний, III, 1954, 263); Петрусь почав підбігати, гукаючи, щоб Гапочка його наздоганяла (Юрій Яновський, I, 1958, 351).

2. неперех., на кого, розм. Голосно лаяти кого-небудь, кричати на кого-небудь. Німець розлютувався, гукав на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Панас Мирний, IV, 1955, 246); — Якби не гукати на вас, не думати за вас, то було б з вашої роботи стілько потіхи, як із торішнього снігу (Іван Франко, I, 1955, 60); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 200).

Ілюстрації

Цажзщ2го3цд.jpg Хаг2цзодк.jpg Жзо23кд.jpg ЖзрщіЙЛД.jpg

Медіа

Див. також

Словник української мови==Джерела та література==

Зовнішні посилання