Відмінності між версіями «Набиток»
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 04:14, 23 листопада 2018
Наби́ток, -тку, м. = Набуток 1. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Набиток — майно, набуття
Набыток, набиток — набуток, придбання; прибуток
НАБУ́ТОК, тку, ч.
Те, що набувають працею, затрачаючи силу й енергію. Не віддасть він [солдат] нікому набутку свого — що узято в бою, те здобуто навіки! (Голов., Поезії, 1955, 13); Для селян, які провозили десь на західний торг звичайний набуток своєї праці, такі придорожні села, за панським чи його дозорного посіпаки замочком, ставали страховищем (Ле, Наливайко, 1957, 6); // То, що неподільно належить кому-небудь. Література, музика, образотворче мистецтво, театр і кіно, всі скарбниці культури стали набутком широких мас трудящих (Літ. газ., 26. IX 1961, 4).
Набу́ток, тку, м.
1) Благопріобрѣтенное имущество.
2) Служба сверхъ срока въ возмѣщеніе прогульныхъ дней.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 466.
ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ