Відмінності між версіями «Спіх»
(→Див. також) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | СПІХ, у, чол. | + | |
| + | '''СПІХ, у, чол.''' | ||
1. розм. Те саме, що поспіх 1. За годину приїхав добродій Брянський. Той спіх, з яким він увійшов у господу, досить свідчив, що славетний лікар звик навіщати або дуже слабих, або занадто нетерплячих гонорових пацієнтів (Любов Яновська, I, 1959, 133); Ще кілька хвилин — і, може, вже буде пізно. Почав спішити — і мало не завалив усієї будови. Ні, тут спіхом нічого не зробиш (Гнат Хоткевич, I, 1966, 117); Чого б їм було вириватися зараз, коли нічого не трапилось? А то ж отакий спіх. Що за така причина? (Андрій Головко, II, 1957, 323). | 1. розм. Те саме, що поспіх 1. За годину приїхав добродій Брянський. Той спіх, з яким він увійшов у господу, досить свідчив, що славетний лікар звик навіщати або дуже слабих, або занадто нетерплячих гонорових пацієнтів (Любов Яновська, I, 1959, 133); Ще кілька хвилин — і, може, вже буде пізно. Почав спішити — і мало не завалив усієї будови. Ні, тут спіхом нічого не зробиш (Гнат Хоткевич, I, 1966, 117); Чого б їм було вириватися зараз, коли нічого не трапилось? А то ж отакий спіх. Що за така причина? (Андрій Головко, II, 1957, 323). | ||
| Рядок 33: | Рядок 34: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 16:53, 26 листопада 2018
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? Грин. II. 145. У роботі багато сміху, то мало спіху. Павлогр. у. Знай виводить та виводить, а спіху немаКв. Ум. Спішо́к. Ном. № 10274.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СПІХ, у, чол.
1. розм. Те саме, що поспіх 1. За годину приїхав добродій Брянський. Той спіх, з яким він увійшов у господу, досить свідчив, що славетний лікар звик навіщати або дуже слабих, або занадто нетерплячих гонорових пацієнтів (Любов Яновська, I, 1959, 133); Ще кілька хвилин — і, може, вже буде пізно. Почав спішити — і мало не завалив усієї будови. Ні, тут спіхом нічого не зробиш (Гнат Хоткевич, I, 1966, 117); Чого б їм було вириватися зараз, коли нічого не трапилось? А то ж отакий спіх. Що за така причина? (Андрій Головко, II, 1957, 323). Без спіху — те саме, що Без поспіху (див. поспіх). — Тепер, — каже Дуб, — скористуємось ми: Зостануться з нами охочі, А решта, без спіху, нехай по черзі За плесом зника в кучерявій лозі (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 220); Можна принаймні цигарку без спіху викурити (Андрій Головко, I, 1957, 280); Не к спіху, рідко — немає необхідності поспішати з чим-небудь, щось не потребує негайного виконання. — Я вірю, що ви не забудете занести [книгу] до вашого від'їзду. — Я можу навіть завтра. — Ні, ні. Зрештою, це ж не к спіху. Ви занесете її перед самим вашим від'їздом (Андрій Головко, II, 1957, 489).
2. розм., рідко. Моторність, спритність. Параска і наймичку розщитала, бо при її [Галиному] спіху наймичка була лишня (Панас Мирний, IV, 1955, 115).
3. діал. Результат, успіх. Узяла [Оксана] голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати, та сіла край віконця і давай би то шити. Знай виводить та виводить... і спіху нема (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 438).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Вхід · Реєстрація Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
