Відмінності між версіями «Зашивати»
(Створена сторінка: '''Зашива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''зашити, -шию, -єш, '''''гл. Сам чобіт заший, коли розірвався. ''...) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Зашива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''зашити, -шию, -єш, '''''гл. Сам чобіт заший, коли розірвався. | + | |
| + | == '''Словник Грінченка''' == | ||
| + | '''Зашива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''зашити, -шию, -єш, '''''гл. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11265''' | ||
| + | |||
| + | == '''Сучасні словники''' ЗАШИВА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗАШИ́ТИ, ию, иєш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Шиючи, скріплювати краї отвору, дірки і т. ін., лагодити що-небудь порване. Бабуся побурчала трохи й почала зашивати дірки на пальті (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 13); І пити дасть [Марія], і отрясе, Одує прах з його хітона. Зашиє дірочку та знову Під смокву піде (Тарас Шевченко, II, 1953, 321); Навіть дома, коли мати по гарячих слідах зашивала йому розпанахану сорочку або штанці, він проявляв нетерпіння (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26); | ||
| + | // З'єднувати спеціальними нитками і т. ін. краї рани після операції, поранення тощо. Павло швидко зашив глибоку рану (Василь Кучер, Голод, 1961, 431). | ||
| + | Зашити на живу нитку — зашити нашвидку, будь-як; заметати. Вона вийшла з зали, вбігла в кабінет, розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (Нечуй-Левицький, III, 1956, 215). | ||
| + | ♦ Зашити розум — за народним повір'ям, позбавити розуму, латаючи одяг, пришиваючи до нього ґудзика і т. ін. на людині. Вона сіла до столу, завбачливо взяла в зуби соломину, щоб, за народним повір'ям, не зашити собі розуму, і латала спідницю (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 230); Зашити рота кому — примусити мовчати. | ||
| + | |||
| + | 2. Помістивши що-небудь (рідко кого-небудь) у середину чогось, закріплювати швом. Один давніший ректор був скупий, складав гроші і мав звичай зашивати банкноти в ковнірі (Іван Франко, IV, 1950, 203); — Я звелю зашити її [Паміру] в мішок та кинути в море! — сказала цариця з злістю (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27). | ||
| + | |||
| + | 3. чим. Вишиваючи, вкривати тканину певним видом вишивки. Зашивати гладдю; Зашивати хрестиком; | ||
| + | // Пришиваючи, вкривати що-небудь якимись прикрасами. Зашивати бісером. | ||
| + | |||
| + | 4. спец. Оббивати дошками, тесом і т. ін. Одну або навіть дві підвітряні сторони альтанки роблять глухими (зашивають дошками, щільно заплітають лозою і т. д.) (Жилий будинок колгоспника, 1956, 16). | ||
| + | [[sum.in.uasuv.jazjСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == '''Ілюстрації''' == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Шити.jpg|Опис1 | ||
| + | Файл:Зашивати.jpg|Опис2 | ||
| + | Файл:E31-kak-krasivo-i-nezametno-zashit-dyrku-na-d.jpeg|Опис3 | ||
| + | </gallery> | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
Поточна версія на 21:41, 30 листопада 2019
Словник Грінченка
'Зашива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зашити, -шию, -єш, гл. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11265
== Сучасні словники ЗАШИВА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗАШИ́ТИ, ию, иєш, док., перех.
1. Шиючи, скріплювати краї отвору, дірки і т. ін., лагодити що-небудь порване. Бабуся побурчала трохи й почала зашивати дірки на пальті (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 13); І пити дасть [Марія], і отрясе, Одує прах з його хітона. Зашиє дірочку та знову Під смокву піде (Тарас Шевченко, II, 1953, 321); Навіть дома, коли мати по гарячих слідах зашивала йому розпанахану сорочку або штанці, він проявляв нетерпіння (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26); // З'єднувати спеціальними нитками і т. ін. краї рани після операції, поранення тощо. Павло швидко зашив глибоку рану (Василь Кучер, Голод, 1961, 431).
Зашити на живу нитку — зашити нашвидку, будь-як; заметати. Вона вийшла з зали, вбігла в кабінет, розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (Нечуй-Левицький, III, 1956, 215).
♦ Зашити розум — за народним повір'ям, позбавити розуму, латаючи одяг, пришиваючи до нього ґудзика і т. ін. на людині. Вона сіла до столу, завбачливо взяла в зуби соломину, щоб, за народним повір'ям, не зашити собі розуму, і латала спідницю (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 230); Зашити рота кому — примусити мовчати.
2. Помістивши що-небудь (рідко кого-небудь) у середину чогось, закріплювати швом. Один давніший ректор був скупий, складав гроші і мав звичай зашивати банкноти в ковнірі (Іван Франко, IV, 1950, 203); — Я звелю зашити її [Паміру] в мішок та кинути в море! — сказала цариця з злістю (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27).
3. чим. Вишиваючи, вкривати тканину певним видом вишивки. Зашивати гладдю; Зашивати хрестиком; // Пришиваючи, вкривати що-небудь якимись прикрасами. Зашивати бісером.
4. спец. Оббивати дошками, тесом і т. ін. Одну або навіть дві підвітряні сторони альтанки роблять глухими (зашивають дошками, щільно заплітають лозою і т. д.) (Жилий будинок колгоспника, 1956, 16). sum.in.uasuv.jazjСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ілюстрації
Опис1
Опис2
Опис3
