Відмінності між версіями «Пузатий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Пузатий, -а, -е. '''Брюхатый. Шевч.  
 
'''Пузатий, -а, -е. '''Брюхатый. Шевч.  
 
[[Категорія:Пу]]
 
[[Категорія:Пу]]
 
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
===[http://sum.in.ua/s/puzatyj Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 
===[http://sum.in.ua/s/puzatyj Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 
'''ПУЗАТИЙ''', а, е, розм.  
 
'''ПУЗАТИЙ''', а, е, розм.  
 
 
1. З великим животом, товстий. За богами - панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані - Пикаті, пузаті!.. (Шевч., І, 1963, 244); Шибонув його з пістоля в лице пузатий курінний... Упав козак... (Сос., І, 1957, 360); Молодий хлопець сидів охляп на низенькій пузатій конячині (Коп., Лейтенанти, 1947, 178).
 
1. З великим животом, товстий. За богами - панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані - Пикаті, пузаті!.. (Шевч., І, 1963, 244); Шибонув його з пістоля в лице пузатий курінний... Упав козак... (Сос., І, 1957, 360); Молодий хлопець сидів охляп на низенькій пузатій конячині (Коп., Лейтенанти, 1947, 178).
 
 
2. перен. Низький і широкий, з опуклими, випнутими боками (про неживі предмети). Червоне зарево [заграва] полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі (Мирний, І, 1954, 339); На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Донч., VI, 1957, 188); Взяв [Карпо] під пахву пузатий портфель, пішов з установи додому (Шиян, Баланда, 1957, 200).
 
2. перен. Низький і широкий, з опуклими, випнутими боками (про неживі предмети). Червоне зарево [заграва] полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі (Мирний, І, 1954, 339); На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Донч., VI, 1957, 188); Взяв [Карпо] під пахву пузатий портфель, пішов з установи додому (Шиян, Баланда, 1957, 200).
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 17: Рядок 13:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:puzatyy3.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:puzatyy3.jpg|x140px]]  
 
|}
 
|}
 
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|QnMJiMA4Qy8}}
 
{{#ev:youtube|QnMJiMA4Qy8}}
 
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
*[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82 Живіт]
 
*[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82 Живіт]

Поточна версія на 16:18, 27 жовтня 2018

Пузатий, -а, -е. Брюхатый. Шевч.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПУЗАТИЙ, а, е, розм. 1. З великим животом, товстий. За богами - панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані - Пикаті, пузаті!.. (Шевч., І, 1963, 244); Шибонув його з пістоля в лице пузатий курінний... Упав козак... (Сос., І, 1957, 360); Молодий хлопець сидів охляп на низенькій пузатій конячині (Коп., Лейтенанти, 1947, 178). 2. перен. Низький і широкий, з опуклими, випнутими боками (про неживі предмети). Червоне зарево [заграва] полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі (Мирний, І, 1954, 339); На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Донч., VI, 1957, 188); Взяв [Карпо] під пахву пузатий портфель, пішов з установи додому (Шиян, Баланда, 1957, 200).

Ілюстрації

Puzatyy1.jpg Puzatyy2.jpg Puzatyy3.jpg

Медіа

Див. також

Зовнішні посилання